Cайт працює в тестовому режимі.
5 безповоротно загублених храмів Маріуполя
5 безповоротно загублених храмів Маріуполя

Коли в руки потрапляють старі дореволюційні листівки Маріуполя з милими цегляними будинками, старовинними особняками і маєтками, золотоглавими храмами, над якими працювали відомі художники і архітектори, виникає непереборне бажання знайти це місце на карті і бігти, прихопивши фотоапарат на етюди.

На жаль більшість перлин маріупольської архітектури або зникли з лиця землi, або повільно, але вірно руйнуються на очах, або дбайливо спотворюються євроремонтом, який наглухо зашиває вікову цегляну кладку практичним вініловим сайдингом. 

Але у старих храмів Маріуполя навіть сумніша доля, ніж у резиденцій багатих купців і промисловців. Храми в Маріуполі масово зникали та не раз. 

Безумовно, величезну лепту в знищення релігійних культурних пам’яток вклали більшовики, які після революції безжально винищували «опіум для народу» пролетарським гнівом, «вогнем і мечем». До кінця 30-х у місті на шляху до комунізму не залишилося практично жодної християнської церкви.

Але ще до встановлення диктатури пролетаріату маріупольські святині стрімко зникали через причину прозову і безславну — банальне старіння. Церкви після переселення греків з Криму спочатку будували спритно, але не думаючи о якістi і міцністi.

Були в Маріуполі і церкви, і католицький костел, і синагоги — а залишилися тільки листівки, ілюстрації і спогади сучасників.

Харлампіївський собор

На Площі звільнення, колишній Базарній, була зведена одна з найстаріших церков Маріуполя — Харлампіївський собор, в якому заповів себе поховати Митрополит Ігнатій, якого вважають засновником Маріуполя. Храм заклали в 1780 році, імовірно, на місці, де запорізькі козаки колись побудували Свято-Миколаївську церкву. 

Перший в Маріуполі християнський собор звели всього за два роки, але за 60 з гаком він остаточно занепав і був закритий. К тому часу по сусідству — де сьогодні стоіть ДОСААФ — звели новий Харлампіївський собор. 
Перший християнський собор Маріуполя стали називати Катерининською церквою, а після капітального ремонту прозвали Грецькою — оскільки у свята тут була літургія на грецькій мові. 

Новий Харлампіївський собор будували довго — 20 років, а не 2, як попередній — і будували старанно. У центрі Маріуполя з’явився чудовий храм у візантійському стилі, який вміщав 5 тисяч осіб. Небачене на ті часи за маріупольськими мірками приміщення. 

Дзвіниця храму була видна далеко з моря і стала своєрідним орієнтиром мандрівникам. Городянам вона служила ще й хронометром: на всі чотири сторони були встановлені величезні циферблати та кожні 15 хвилин над Маріуполем голосно били куранти.

Обидва храми більшовики назвали нічим не примітними будівлями і дочиста знесли в 1930-х. А ось куранти здалися корисними для пролетарської влади. Їх планували встановити на вежі, яку побудують поруч з міськвиконкомом. 

Під час війни годинник кудись пропав: мешканці Маріуполя стверджували, що окупанти дбайливо спакували і відвезли хорошу річ в Німеччину перед тим, як залишити місто. 

Після закінчення війни нібито були спроби повернути маріупольський скарб — але чи то вони виявилися занадто боязкими, чи то дійсно зниклі Харлампіївські куранти було вже не знайти.

Капличка

Першу церкву Марії Магдалини почав будувати Азовський губернатор Чертков в 1778 році. Вона зручно розташувалася на перетині нинішнього проспекту Миру і вулиці Грецькій, напроти будівлі першого маріупольського банку (хоча в той час ніякого банку ще не було). 

Її добудували і освятили в 1791 році, а вже через 100 років розібрали вкрай застарілу будівлю і побудували на місці церкви капличку на честь чудесного порятунку спадкоємця царя — того самого, який став останнім російським самодержцем. У 1933 році капличку розібрали більшовики, щоб не заважала Науково-Технічному Прогресу і руху трамваїв по проспекту.

Храм Марії Магдалини

Другий Храм Марії Магдалини будували на Олександрівській площі досить довго: заклали фундамент в 1862 році, а освятили через 35 років в 1897-му. Він став другим за величиною храмом Маріуполя. 

Навколо висадив дерева міський садівник Псалті — і з’явився великий красивий сквер з фонтаном, названий на честь царя Олександра. За іронією долі, храм простояв майже стільки ж, скільки його будували. Пролетарська революція не залишила від будівлі каменя на камені, підірвавши Церкву Марії Магдалини в 1934 році. У 1960-му в «зоні відпочинку городян» побудували Драмтеатр. 

Зовсім недавно в ході реконструкції театрального скверу знайшли фундамент каплиці церкви Марії Магдалини. Все, що залишилося від колись величезного храму, накрили скляним саркофагом, а поруч поставили макет тієї самої церкви Марії Магдалини, яка прикрашала центр міста і була видна на багато миль в окрузі. 

Храм Різдва Пресвятої Богородиці 

У 1780 році на Спасо-Дем’янської площі — на перетині вулиці Куїнджі і бульвару Шевченка — греки-переселенці побудували церкву з червоної цегли та з дерев’яним куполом. 

Церква була знаменита своїми чудодійними реліквіями і тим, що в ній хрестили Архипа Куїнджі. Знаменитий митець пізніше тут обвінчався з Вірою Леонтіївною Кечеджи-Шаповаловою, а потiм заповів храму 10 тис. рублів на церковну школу. 

Під час релігійної війни молодий країни рад церкву звiсно підірвали. За пролетарської традиції на місці «попівського гнізда» і «вогнища дурману» побудували храм науки — школу номер 11. Від Храму Різдва Богородиці залишився тільки пам’ятний камінь. 

Оленово-Костянтинівський храм

Про храм на Слобідці залишилося зовсім мало записів. 

Будівництво почали в 1903 році. За маріупольськими мірками, це наймолодший дореволюційний храм. 

Головним архітектором став знаменитий Нільсен, а значить церква напевно була невимовної краси. Проте, про неї із таємничих причин немає згадок ні в головному історичному довіднику «Маріуполь і його околиці» 1892 року, ні в джерелах початку 20 століття. 

У нас залишилися тільки фотографії та листівки, на яких церкву видно здалеку. Якими були яскравi деталi оздоблення, що так полюбляв головний маріупольський зодчий, залишається тільки здогадуватися.

«Осередок мракобісся і обскурантизму» традиційно і безжально зрівняли з землею в 30-х роках. На уламках побудували «новий світ» і нову 37 школу.

Це далеко не усі загублені храми Маріуполя. Про ці та інші історічні та архітектурні перлини нашого міста можна дізнатися на екскурсіях, які влаштовує туристичний центр Вежа.

Дізнатися подробиці можна за телефоном  097 618 4085.

 

Рекомендуємо також: