5df3c4395e881
«Ми завжди шукаємо щось нове»: У Маріуполі закінчився JazzBez, залишивши массу вражень

<?xml encoding=”UTF-8″>

11 грудня пройшов другий — він же завершальний — день міжнародного фестивалю сучасної імпровізаційної музики JazzBez в місті Марії. Маріупольська програма закінчилася виступами американо-австралійського колективу Greg Osby & Tal Cohen, який майстерно поєднує фолк з джазом, а також групи The Cuban Latin Jazz, що черпає натхнення з кубинської, української та польської культури.

12 грудня, незадовго до їх від’їзду, ми скористалися довгоочікуваною відсутністю туману, щоб влаштувати засновнику The Cuban Latin Jazz Роланду Абреу та саксофоністу Тарасу Баковському невеличку екскурсію по місту. Пройшлися по визначних пам’ятках, розповіли про історію Маріуполя, заглянули до «Вежі» та поставили кілька запитань про джаз.

«Ми завжди шукаємо щось нове»

Поки ми прогулюємося біля Театральної площі, музиканти кажуть, що воліли б залишитися довше, щоб як слід вивчити місто — але це, здається, доведеться відкласти на наступний раз. На питання, чи планують вони повернутися з ще одним концертом, хлопці відповідають однозначне «так». (Гарні новини для тих, хто цього разу фестиваль пропустив).

Одне з найяскравіших вражень джазменів від Маріуполя — місцева аудиторія, неймовірно, за їхніми словами, відкрита та доброзичлива.

«Нас дуже добре прийняли. — каже Баковський — Для людей це було щось нове. Для мене, коли ми виступаємо в Україні — це теж завжди щось нове. <…> Тут дуже відкриті люди».

Ми підіймаємося на самий верх «Вежі»: п’ятий поверх, оглядовий майданчик, усе місто як на долоні. Музиканти оглядаються, розпитують про історію Маріуполя. Ми показуємо деякі місцеві архітектурні пам’ятки з висоти пташиного польоту, згадуємо трагічну історію маєтку Регіра та розповідаємо про те, як чудом вдалося врятувати мозаїки Горської після її підступного вбивства. 

Ми навіть плануємо відправитися на прогулянку історичними, майже зниклими маєтками Маріуполю — але на це у The Cuban Latin Jazz не вистачає часу. Цього разу.

Зрозуміло, в якийсь момент мова заходить й про Кубу: рідну країну Абреу та величезне джерело натхнення для групи.

Бути на Кубі допитливим туристом — не те ж саме, що місцевим: височезні ціни, невеличка зарплатня та опустілі полички магазинів сильно ускладнюють життя. Але, як важко не було б, любов до музики залишається тут незмінною. 

Авжеж, кубинська музика — окрема тема для розмови, яку можна обговорювати годинами. Невіддільна частина культури країни та її традицій, що налічує десятки жанрів та напрямків.  

«Музика на Кубі — це по-справжньому цікаво. — розповідає Баковський, який мешкав у країні місяць — Тут усі співають, від таксистів до чужих бабусь. Починають співати й тобі кажуть: давай, підспівуй».

Свій музичний стиль члени групи описують досить лаконічно — проте так, що відразу хочеться на наступний концерт. 

«Ми все змішуємо. — кажуть музиканти — Є українське коріння, кубинське, польське… Купа стилів. <…> Ми завжди експериментуємо, шукаємо щось нове, що буде для нас актуально та цікаво звучатиме».

«Ми до всього відкриті».

Як і ми — до нових зустрічей з The Cuban Latin Jazz в чарівному місті Марії.

 

Рекомендуємо також:

Ми використовуємо cookie-файли для найкращого представлення нашого сайту. Продовжуючи використовувати цей сайт, ви погоджуєтеся з використанням cookie-файлів.
Принять