Сьогодні ми “завітаємо” до Білої Церкви, батьківщини Івана Мазепи та місця натхнення Тараса Шевченка. І трішки повторимо історію Маріуполя. Залишаємо також посилання на попередні матеріали про Дрогобич, Острог та Жовкву.
Походження міста
Засновано місто Біла Церква у 1032 році Ярославом Мудрим. Попередньою назвою Білої Церкви був “Юр’їв” (від християнського імені Ярослава Мудрого), за іншою версією місто називалося “Гюргів” (на честь св.Георгія — небесного покровителя Ярослава Мудрого). Місто першим приймало удар від кочівників, монголо-татар, від нападів яких регулярно страждала Київська Русь.
Існують декілька версій заснування Маріуполя — офіційна та “бекграундні”:
- Офіційна — 1778 рік. 21 травня 1779 Катерина II видає Жалувану грамоту, яка визначає положення греків в Російській імперії з колосальною площею виділених грекам земель. Митрополит Ігнатій разом з духовенством та 3 тис греків прибули до міста, який назвали Маріуполем.
- Бродники заснували місто в річище Кальміуса. Деякі експерти з історії вважають бродників прообразом козацтва. Це етнічне населення активно брало участь у морській торгівлі 12–14 сторіччя, тому географічне положення нашого міста чудово їм підходило.
- Існує також версія, за якою, козаки Запорізької Січі заснували у XVI столітті населений пункт, як фортецю Кальміус, з 1734 року вона стала центром величезної Кальміуської паланки.
Маріуполь, фото В.Дедова
Про назви
Назва “Біла Церква” використовується з 1362-го року. У білоцерківських істориків існує декілька версії походження цієї назви:
1. На честь церкви з берези, що стояла на Замковій горі. Її, як правило, бачили першою, коли проїжджали повз руїни міста. Але ця версія сумнівна, бо навряд чи березу використовувати з корою і вона мала білий колір.
2. Також на честь церкви, але мурованої з білого каміння, що стояла там же на Замковій горі. Ця версія більш вірогідна. Під час розкопок знайдено кам’яні підмурівки церкви. Проте їх також важко назвати білими. Вони скоріше світло-сірі. Зі знайдених під час розкопок цеглин одну (світло-сіру) можна побачити під склом на Замковій горі, а решту (брунатного кольору) — в експозиції Краєзнавчого музею.
3. Існує легенда про розбійника Білого, що тримав у страху всю округу, а коли загинув, то його вдова, щоб хоч якось спокутувати його вину побудувала на награбовані кошти церкву, яку називали церквою Білого та Білою Церквою. Проте важко припустити, що церква з’явилася раніше за саме місто.
4. Версія, до якої дійшли місцеві історики, полягає в тому, що місцевий люд св. Георгія називав Білим (з цим пов’язаний білий колір його одежі, обладунку, коня). Відтак церква св. Георгія була для них церквою Білого, а місто церкви св. Георгія — містом церкви Білого чи Білої Церкви. Важливо, що у першому документі про місто (1552 р.) його назва записана як Церква Білого.
Назва “Маріуполь” теж базується на декількох версіях:
- В пам’ять про містечко Маріамполь (ущелина Марії, або Маріам-Дарі), де розташовувався і стоїть донині Свято-Успенський храм, з якого, за переказами, розпочався вихід греків з Криму.
2. 24 березня 1780 року, за наказом митрополита Ігнатія, місто отримує назву Маріуполь (грецька назва з елементами -поль ( у перекладі — місто), тобто місто Марії), на честь Марії Федорівни, дружини спадкоємця царського престолу, майбутнього імператора Павла I.
Старі церкви
У місті Біла Церква збереглися майже сто історичних споруд, які офіційно отримали статус пам’ятників архітектури національного та місцевого значення. Назва міста надихає написати про старовинні церкви.
Діючий жіночий монастир святої Марії Магдалини у Білій Церкві
Церква та монастир святої Марії Магдалини побудована у 1843 році, завдяки грошовій допомозі Владислава Браницького. З 1934 по 1942 роки церква була зачинена. У 90-ті роки поруч з церквою побудована каплиця, а з 2001 року зводиться великий жіночий монастир. Цікаво, що церква не зарахована до реєстру пам’ятників архітектури та містобудування України.
Костел святого Іоанна Хрестителя зведений у місті Біла Церква у 1812 році. У фундаменті споруди лежить традиційний, для католиків, латинський хрест. Висота костьолу — 27 метрів. До споруди належить також 2 вежі. Інтер’єр прикрашений орнаментальною ліпниною італійських майстрів, і ця ліпнина матеріально вийшла дорожче ніж будівля всього костьолу. У 1930 році храм було зачинено, у 50–60-ті роки в ньому проводили лекції, а потім взагалі був склад. У 1964 році була проведена реконструкція. У наші часи в будівлі розміщений обласний зал камерної та органної музики, а в вихідні проводять богослужіння.
Ліпнина італійських майстрів дійсно вражає
У стародавньому Маріуполі було дійсно багато церков та храмів, оскільки греки були релігійною нацією. Катерининський храм (колишній Харлампіївський собор) 1780–1930, новий Харлампіївський собор (1820–1930-ті), Храм Різдва Богородиці (1780–1937), Храм Марії Магдалини (1897–1930-ті), Церква Олени та Костянтина (1917–1936), Церква Успіння Пресвятої Богородиці на Маріїнську (нині район автовокзалу), Римсько-католицький костел, який допомагав будувати Архип Куїнджі, Хоральна синагога. На жаль, майже всі стародавні церкви були зруйновані у Радянські часи через антирелігійну політику. Зараз ми можемо милуватися ними тільки на картинках або світлинах.
Храм Марії Магдалини, фото з oldmariupol
Харлапміївський храм. Світлина з oldmariupol
Ось так храм виглядав у середині, фото з oldmariupol
Про парки
Гордістю міста Біла Церква є найбільший дендропарк України — “Олександрія”, заснований у 1793 році. Площа парку аж 297 га. Понад 2500 видів та сортів рослин можна побачити, завітавши у цей живий музей флори. До речі, тут можна побачити найстаріші в Україні тюльпанове дерево та сосну Веймутову.
Маріупольська “Веселка”, фото міської ради
Одним за найкрасивіших парків Маріуполя є “Веселка”, до того ж це місце пов’язане с приємними спогадами дитинства у багатьох мешканців нашого міста. Парк було засновано у 70-х роках минулого століття, а ось назву “Веселка” та статус “дитячого” парк отримав лише у 1995 році. У 2019 році парк відкривають після реконструкції, подарувавши йому разом з новим дизайном й нову філософію. Сьогодні це не тільки дитячий парк, але й зона фестивалю квітів (дизайнери надихнулися голландським Кекенгофом), місце проводження міських святкувань.
Дякуємо громадській організації “Біла Церква туристична” за допомогу в підготовці матеріалу.
ГО “Біла Церква туристична” в Facebook
Маріупольський культурно-туристичний центр “Vezha”
Маріуполь-туристичне місто у Facebook.
