3 липня Водонапірна вежа Маріуполя святкує 111 років. Саме у цей день, у 1910 році, ця красуня та її система розпочали свою роботу. Проєкт, на який так довго чекали і міська дума, і самі маріупольці вдало реалізувався! Один з головних символів Маріуполя у рік свого будівництва,  став справжнім архітектурним проривом: найвища будівля міста (33 метри), величезна цистерна на рівні четвертого поверху, 2/3 містян отримали питну воду саме завдяки цій Вежі. Сьогодні детальніше познайомимося з краєвидами, які нам так гарно привносить водонапірна вежа з віконець свого оглядового майданчика.

До речі, ми вже писали про таємниці та легенди, пов’язані зі спорудою – детальніше можна ознайомитися тут

Море

Це перше, на що звертають увагу відвідувачі оглядового майданчика маріупольської башти – Азовське море. “Перлину” Маріуполя давні греки називали Меотійським озером, а татаро-монголи подарували назву – Рибне море. Азовське море є одночасно найменшим за глибиною морем в басейні світового океану та найтеплішим морем України. Зимою з “Вежі” ми бачили море, яке замерзло, білі криги дарували відчуття царства “Снігової королеви”, а влітку можна милуватися сяянням, яке дарує зустріч моря та сонця.

Порт

Прародичем першого маріупольського порту був правий берег Кальміусу. Його ми можемо бачити з оглядового майданчика. Зараз ця території знаходиться зовсім поруч металургійного заводу «Азовсталь». У 1809 році було відкрито перше портове управління. Перший маріупольський порт було зачинено у 1941 році. Але на той час вже впевнено працював другий дореволюційний порт – який зараз є єдиним та основним. Його почали будувати у 1886 році в районі Зінцевої балки. Урочисто його було відкрито 2 вересня 1889 року. Сьогодні Маріупольський порт один із чотирьох найбільших портів України, територіально він пов’язаний з Азовсько-Чорноморським басейном. З віконець вежі дуже добре видно крани порту та судна, які очікують на свою чергу.

Будинки зі шпилями

Будинки-близнюки, які сьогодні носять статус пам’яток архітектури обласного значення, з’явилися у центрі Маріуполя у 1953 році, це був проєкт київського архітектора Лева Яновицького. І для нашого міста вони є абсолютно унікальними та неповторними. З оглядового майданчика відкривається дуже гарний краєвид на ці величні споруди. Сьогодні ми бачимо, що вони відрізняються за кольором – оригінально вони були природного сірого кольору, але ще на початку 2000-х “білий дім” було вирішено перефарбувати. Будинки зі шпилями одразу перехоплюють всю вагу в мандрівників, які подолали 157 сходинок Вежі, щоб побачити красу нашого міста.

Собор 

Сучасною довгобудовою Маріуполя є Храм Покрови Божої Матері. Його будівництво триває з 2007 року, але вже зараз ясно, що це найбільший храм східної України. Його висота від землі та до найвищого хреста – 84 метри. Це найвища будівля сучасного Маріуполя. Для порівняння – вежа висотою в 33 метри. Гордістю храму є головний купол, висота якого 30,4 метра.

Пр. Миру

Вид на головний проспект нашого міста чудово розкривається з найвищого поверху водонапірної вежі. Історично це найстарша, найбільша вулиця Маріуполя. Спочатку вона мала назву “Велика”, потім “Катерининська”. Катерининська перша серед вулиць була вимощена, освітлена керосиновими ліхтарями та саме на ній побудували першу у місті триповерхову будівлю – готель “Континенталь”. Після 2018-го року центр міста почали реконструювати, відновлювати та прикрашати ілюмінацією будинки про пр.Миру. Тому з “Вежі” ця вулиця виглядає прекрасно і вдень, і ввечері!

Драматичний театр

Споруда з білого інкерманського кримського каменю – це будівля Донецького обласного академічного драматичного театру м. Маріуполя. На сьогоднішній день це найстарший театр нашого міста, хоча і далеко не перший. Побудований театр у стилі класицизму. Його головною прикрасою є скульптурна композиція, у центрі якої знаходяться сталевар, землероб, шахтар та актори з музикантами – представники головних професій нашого регіону в контексті мистецтва. Театральна група з вересня до середини липня грає вистави на будь-який смак, від класики до сучасних вистав, тому завжди радимо гостям міста відвідати наш театр.

Маєтки купця Трегубова

На межі XIX-XX століть це була власність маріупольського “магната” та славнозвісного купця Абраама Трегубова. Після революції 1917-го маєтки були конфісковані у власника. Абраам разом з дружиною та дітьми переїхав до Харкова. У будинки, біля сьогоднішнього Театрального кільця, переїхав повітовий комітет ЧК. Трішки пізніше там розташована була міська станція переливання крові та поліклініка. Сьогодні це одна з найпопулярніших локації для фотосесій, особливо весільних. А кожного Нового року один з будинків прикрашають святковою ілюмінацією, тому ця локація виглядає особливо казково та чарівно.

Гіпромез

Філіал “Гіпромезу” або Державного інституту проєктування металургійних заводів був заснований у 1944 році. Будівництво пов’язують з заснуванням заводу “Азовсталь” у 1933 році. Завданням кадрів “Гіпромезу” була реконструкції пошкоджених під час Другої світової цехів заводу, а також відновлення роботи “Азовсталь”. У 1975 році було зведено будівлю “Гіпромезу”, яку ми всі так добре знаємо.  Тоді 14-поверхова будівля “побила” рекорд висоти нашої вежі.  Сьогодні вона знаходиться в самому центрі Маріуполя, на Грецькій площі. В планах муніципалітету реконструкція будівлі, аби вона органічно вписалася в стилістику Грецької площі.

Стадіон “Іллічівець”

Фото – stc.kiev.ua

Перший критий стадіон “Іллічівець” та разом з тим це найбільший стадіон такого плану в Україні. Відкрили його у 2007 році. Висота споруди – 27 метрів, він може розташувати близько 5,5 тисяч глядачів. Окрім футбольного поля, в ньому є зали для боротьби, боксу, настільного тенісу, волейболу та баскетболу. На території спортивного комплексу проходять міські спортивні змагання, культурні заходи, концерти та тренування місцевих спортсменів.

Екстрим парк

Заснований парк був у 2003 році, і цього місяця – 18 липня ми будемо святкувати його 18-річчя. На сьогодні це єдиний парк з атракціонами в нашому місті. На території “Екстрим-парку” знаходяться близько 20 різноманітних сучасних атракціонів, які були привезені з Італії, Голландії та інших країн. З оглядового майданчика Вежі одразу бачиш колесо огляду, увечері парк блискає тисячами вогників.

фото – Маріупольска міська рада

Металургійні заводи

Ще з дореволюційних часів і до сьогодення Маріуполь має статус металургійного кластера України. І обидва “металургійні гіганти” можна побачити з вікон оглядової. Більш сучасний “Азовсталь”, який побудували на місці дореволюційного порту, у 1933 році. Та Металургійний комбінат ім.Ілліча, який своїм корінням уходить у більш ніж сторічну історію. Першим дореволюційним заводом Маріуполя є “Нікополь”, який відкрився у 1897 році, другим став “Провіданс” – 1898 рік. З часом, обидва, вони були об’єднані в один металургійний завод нашого міста – комбінат Ілліча.

Акцизний склад

І хоча з вежі можна побачити цю будівлю лише частково. Вона все одно привертає багато уваги мешканців та туристів. Ми говоримо про Акцизний склад №7, який з кінця ХІХ століття розташовувався на перетині вулиць Катерининської та Костянтинівської (зараз це перехрестя пр. Миру та вул. Архітектора Нільсена). У радянські часи на базі складу створено Лікеро-горілчаний завод, який проіснував до початку 2000-х. Ця споруда – один з об’єктів на присвоєння статусу “Пам’ятник архітектури міського значення”.