Будівля по проспекту Миру, 40 розпочинає свою історію з другої половини ХІХ століття як житловий будинок. Але достовірні відомості про власника з’являються тільки в останній чверті ХІХ століття, коли господарем стає Ілля Еммануїлович Юр’єв.

Він був присяжним повіреним, на сучасний лад: адвокатом при окружному суді, але популярності і впливу йому додало його призначення головою міської думи в кінці березня 1907 року. Крім того, Іллю Еммануїловича турбували питання освіти, тому він був одним з членів повітової училищної ради і займався піклуванням міського початкового училища ім. Митрополита Ігнатія – сучасна загальноосвітня школа №11.

Положення в суспільстві, міська служба і громадська діяльність, дозволили Іллі Юр’єву тримати будинок на головній вулиці міста – Катерининської – сучасний проспект Миру, але незважаючи на те, що двоповерхова будівля спочатку планувалося як житловий будинок, частину свого особняка він вирішив здавати в оренду.

Перший поверх будинку відомого адвоката, зайняла редакція одного з перших періодичних видань міста – «Маріупольський довідковий листок».

Після смерті відомого господаря, будівля перейшла в руки маріупольському підприємцю П. Урбанському, а місце редакції на першому поверсі з 1912 року зайняв кінозал «20 століття».

В 1920-ті роки, кінотеатр закрили, а будівлю було націоналізовано: в ньому розмістився дитячий будинок імені революціонера Гірша Леккерта, а пізніше – Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР.

В період німецької окупації, в особняку розташовується гестапо, яке в 1943 році, під час відступу, підпалює колишній будинок маріупольського адвоката.

Саме в період післявоєнної відбудови, будинок Юр’єва стає триповерховим. Його стилем з середини 1950-х років стає еклектика, яка в межах однієї будівлі об’єднує сталінський ампір, неокласику і бароко.

У такому вигляді будівля проіснувала ще понад півстоліття. За радянських часів вона виконувала дві функції: на першому поверсі розташувався магазин взуття, а верхній поверх віддали під адміністративні потреби.

Після здобуття Україною незалежності, будинок, вже маловідомого господаря, знову став приватним. На сьогодні верхні поверхи – це Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), яке так і називається «Будинок Юр’єва», а перший поверх – кав’ярня “Изба-читальня”.