Історія регіону. Селище Ялта
Для багатьох людей, що народились за межами Надазов’я, незвичним фактом є те, що частина назв населених пунктів в нашому регіоні мають схожі або однакові назви з населеними пунктами Криму. Звісно, що для багатьох людей це є причиною дізнатися історію нашого регіону та його зв’язків з іншими частинами України.
На мапі Азовського узбережжя є кілька місцевостей, які є морськими курортами, один з таких – азовська Ялта, або як кажуть місцеві – Яліта.
Історія населеного пункту починається влітку 1780 року, коли у рамках переселення кримських християн до Надазов’я, поруч з місцем впадіння річки Мокра Білосарайка у Азовське море оселилися кримські греки-елінофони (або румеї) у кількості бл. 240 осіб. Такі відомості надавав тодішній «куратор» переселення – Олександр Суворов.
Населення азовської Ялти складалося з вихідців з кримських селищ Верхні та Нижні Аутки (частина сучасної кримської Ялти), Масандри, Магарача (сучасне Відрадне), Нікіти, Великого Ламбата (сучасний Малий Маяк), Малого Ламбата (сучасне Кипарисне) та з самої Ялти.
Селище отримало свою назву не лише як пам’ять про колишню «малу батьківщину», з румейської мови слова «яло» та «ялос» прекладаються як «море» та «узбережжя» відповідно. Оскільки новозаснована Ялта була розташована на пагорбі над Азовським морем, ця назва фактично описувала і сучасне розташування населеного пункту.
Що стосується основних занять та ремесел які практикували надазовські ялтани, вони відрізнялися від кримських з однієї, проте важливої причини – клімат. На відміну від субтропічного середземноморськго клімату кримської Ялти, азовська Ялта мала континентальний клімат, який пом’якшувало Азовське море, проте навіть наявність Азовського моря не компенсувала того, що середня зимня температура у кримській Ялті була +4 градуси Цельсія, а у Надазов’ї -4 градуси Цельсія.
Саме з цієї причини на узбережжі Азовського моря не змоги прижитися кримські сорти винограду. Але завдяки постійній роботі та селекції кримських переселенців, до кінця ХІХ століття, в грецьких селах Надазов’я знову відродилася справа виноградарства.
Що стосується географічного розташування, то мешканці Криму намагалися знаходити на нових місцях проживання схожі умови проживання. Це стосується і розташування азовської Ялти, звісно що знайти узбережжя оточене гірськими схилами, у Надазов’ї неможливо, проте північне узбережжя Азовського моря має кілька піщаних кіс, які утворюють затоки. Цей факт дозволяє припустити, що вибір місця нового села ялтанами був зумовлений наявністю річки та затоки, що утворюється Білосарайською косою. Схожість можна порівняти на прикладі супутникових карт.
За роки свого існування Ялта досить швидко зростала і територіально, і чисельно, і якісно. Перші поселенці які прибули сюди не зводили власних будинків, після тяжкого дворічного переходу з Криму у людей майже не було будівельних матеріалів та інструментів. Перші поселенці будували та селилися в землянках. До початку ХІХ століття населення поступово зростало з 240 осіб, які прийшли у першій хвилі переселення, до майже 800 осіб наприкінці XVIII століття.
З появою у Ялті церкви та священників з числа російських попів, з’являються перші метричні книги які дозволяють дивитися на динаміку зміни чисельності населення. Цікавим є те, що кількість населення збільшувалась дуже динамічно, майже вибухово, наприклад: у 1859 році у Ялті проживало 2204 особи, а вже через +/- 40 років, у 1897 – 5853 особи. Населення збільшилося у два рази. У наступні роки населення зростало та зменшувалося з об’єктивних, але трагічних причин: надані дані дозволяють побачити яким чином війни 1917-1921 років, голод 1922 та 1947 року, Голодомор 1933 року та репресії 1937-1938 років зменшили населення Ялти та схожих з нею населених пунктів.
Сучасна Ялта отримала новий поштовх до розвитку у часи радянської України, коли території Надазов’я почали розвивати як радянську здравницю. В роки після повоєнної відбудови територія Ялти була збільшена за рахунок забудови узбережжя базами відпочинку. Така ситуація обумовила поділення Ялти на територію самої Ялти (історичної) та на території Нової Ялти (так би мовити – туристичну).
Історію розвитку Ялти як грецького селища читайте у наступних статтях.
