Зазвичай цього дня мої вулиці рясніють квітами: ними поспішають жінки, яких привітали, і чоловіки, які подумки підбирають до букетів стандартні, але приємні побажання. Усі квапляться, бо купа планів на вихідний сама себе не переробить.

Сьогодні на моїх вулицях рубають дрова, топлять сніг, ховають. Мої квапляться, бо кожної миті може початися обстріл. Навряд хтось з них зараз думає про привітання і квіти. Навряд хтось взагалі продовжує розділяти дні на будні та свята. Усе злилося в один нескінченний день, за яким буде або перемога і життя, або поневолення та смерть.

Я бачу своїх у пікселі з квітами. Гадки не маю, де в пеклі можна було розжитися цією красою. Вони сьогодні нагадають моїм цивільним про те, що життя триває, я триваю, триває Україна, поки за це борються.
Вклюняюся.

🖋️Щоденник Маріуполя. 8 березня 2022 року

#Маріуполя
#містоМарії