Я сповнений передчуття біди. Дивно, як посеред суцільного горя, раптом, гостро відчувається щось одне. Якби знати, що саме. Якби попередити…
Мої ніби відчувають те саме: вони збираються. Не чекають на новини про коридор – шукають вихід. Перші – найсміливіші. Чи зможуть вони дістатися хоча б відносно безпечного місця? Чи є взагалі зараз відносно безпечні місця в моїй країні, яку чужі відчайдушно перетворюють на пекло?
Це поганий і надзвичайно складний вибір: повернутися до «звичайних» щоденних справ на подвір’ї згорілого будинку чи у підвалі або поїхати світ за очі «дорогами смерті»? Хто з них що обере? Хто матиме шанс на порятунок?
Я б волів, щоб моїм ніколи не довелося його робити.
🖋️Щоденник Маріуполя. 14 березня 2022 року
#маріуполь
#щоденник
