Протекторат кримського хана


Фрагмент листа кошового отамана Івана Малашевича до гетьмана Пилипа Орлика про відмову Війська Запорозького повернутися під протекцію Криму і перехід у підданство Російської імперії (1734 р.).

Пилип Орлик був обізнаний про те, що 1734 року татари «біля Кальміуса-річки кілька десятків козаків із тих, які полювали на звіра, в неволю позабирали».

Влітку 1734 р. запорожці покинули Олешківську Січ, розташовану у володіннях кримського хана, й перейшли під владу Російської імперії, заснувавши так звану «Нову Січ» на річці Підпільній. Напередодні їхнього переходу, 23 квітня 1734 р., Орлик написав до запорожців листа із закликом відмовитися від свого рішення про повернення під владу Росії. Орлик передбачав знищення Запорозької Січі царизмом.

Запорожці одержали від Орлика листа 6 травня 1734 р. і швидко відповіли. Розповідаючи у своєму листі, як тяжко їм жилося під протекторатом кримського хана, запорожці стверджували, що вимушені були від нього відмовитися. У цілій низці приводів для відмови від ханського протекторату було повідомлення про те, що татари «біля Кальміуса-річки кілька десятків козаків із тих, які полювали на звіра, в неволю позабирали».

 

У XVII – ХVІІІ ст., за  відсутності воєн між Османською імперією та Московською державою (Російською імперією), на узбережжя Азовського моря рушали ватаги запорожців-рибарів для відповідного промислу. Розпорошені узбережжям  ватажани-промисловці стабільного поселення не створили. Щонайменше дослідникам не відомі джерела, які відображають їх існування, зносини промисловців із Кошем. Водночас не можна уявити функціонування козацького поселення або «сторожового посту» військово-адміністративного значення, який би належав підданим Речі Посполитої чи Московської держави на теренах, що контролювала Османська імперія. З історичних джерел відомі спроби запорожців господарювати на кальміуських та Азовських берегах, що закінчувались плачевно – потраплянням у полон. Його наслідком могло стати перетворення бранців на живий товар, їх невільництво. Це підтверджують й історичні документи, і  фольклор, зокрема, «Дума про втечу трьох братів з Азова». Козаків та інших військовополонених турки відправляли на галери або інші важкі роботи. 

 

Тут 1. Срібна монета «Гетьман Пилип Орлик». Монета викарбувана Монетним двором Польщі накладом 1555 шт. Має форму еліпса, складається зі срібла 999 проби з локальною позолотою. Реверс монети. Маса 16.81 г

  1. Фрагмент листа кошового отамана Івана Малашевича до гетьмана Пилипа Орлика про відмову Війська Запорозького повернутися під протекцію Криму і перехід у підданство Російської імперії (1734 р.).

Рекомендуємо також:

Ми використовуємо cookie-файли для найкращого представлення нашого сайту. Продовжуючи використовувати цей сайт, ви погоджуєтеся з використанням cookie-файлів.
Принять