Нині Маріупольський коледж, а задовго до цього – Маріупольська Олександрівська гімназія відмічає 120-річний ювілей. Ця велична будівля з червоної цегли є одним з офіційних пам’ятників архітектури Маріуполя. Її історія, як історія інших будівель старої частини міста має свої щасливі та сумні сторінки, свої досягнення та пам’ятні події.

Сама гімназія виникла у далекому 1876 році, проте у перші десятиріччя свого існування вона розміщувалася у приватних будівлях. Лише у 1894 році міською думою було оголошено конкурс на кращий проект будівлі для розміщення Олександрівської гімназії. У ньому перемогу отримав проект Одеського архітектора М.Толвинського, і вже за п’ять років новозведена будівля гімназії відкрила свої двері для вихованців. Примітно, що за проектом будівля мала бути повернута фасадом на головну вулицю міста, проте зрештою викладачі наполягли на іншому розміщенні будівлі, оскільки освітлення було несприятливим для учнів гімназії.

Але не лише архітектурні особливості роблять цю споруду такою визначною для Маріуполя. Наприкінці ХІХ століття вихованці та викладачі гімназії проводили регулярні краєзнавчі екскурсії містом та прилеглими територіями з метою пошуку та збереження історичних, археологічних та матеріальних джерел вивчення краю. Саме ці екскурсії стали основою фондів майбутнього Маріупольського краєзнавчого музею, а звіти з цих екскурсій лягли в основу настільної книги кожного маріупольського краєзнавця – збірки «Маріуполь та його околиці»