Продовженням археологічних досліджень козацької доби на території міста Маріуполь були розкопки 2010 – 2015 років за ініціативою та активною участю Маріупольського краєзнавчого музею. В цей час нові Артефакти козацької доби були знайдені в історичному центрі міста Маріуполь, на пагорбі, що височить над правим берегом гирла Кальміусу (за будівлею ДТСААФ та «Донецькобленерго»).

Керамічні козацькі люльки 

Трубка, чашечка якої змодельована у вигляді чоловічого обличчя із загнутими догори вусами та короткою борідкою. Такі трубки із зображенням обличчя з’являються в Україні в середині XVIII ст.

Трубка світло-коричневого кольору з лощеною поверхнею. Шийка розділена вертикальними гранями, що обмежують прямокутні вертикальні площини. На кожній площині розташовано однаковий штампований рослинний орнамент. Тулуб чашечки орнаментовано рядами здвоєних паралельних ліній, між якими містяться відбитки штампа у вигляді вертикально витягнутих овалів, утворених дрібними паралельними насічками. Тулійка гранчаста, орнаментована біля втулки дрібними паралельними насічками. На чашці, в основі тулійки знаходиться штамп у вигляді листочка. Висота чашечки 3 см, діаметр вінчика 4 см. Довжина тулійки 2,5 см, діаметр 2 см. Трубка, безсумнівно, турецького виробництва, а зважаючи на клеймо, виготовлена, можливо, в Софії.

Трубка з чорним задимленням, на обох сторонах чашечки – рельєфний орнамент у вигляді грубо зображених розеток. На тулійці гладкий валик. Ливарний шов погано затертий. Край вінчика чашечки злегка відігнутий. Висота чашечки 1,7 см, висота шийки 2,3 см, діаметр вінчика чашечки 2,2 см. Довжина тулійки 2,4 см, діаметр 2 см. Довжина втулки 4,3 см, діаметр 1,5 см.

Керамічний посуд 

Зі спільного із люльками комплексу походить також більше 300 фрагментів світло-глиняних гончарних посудин, прикрашених «опискою». Така кераміка характерна для Слобідської України і традиційно датується широкими межами XVII–XVIII ст.

Всі ці артефакти, що розповідають нам історію військових подвигів та господарського повсякдення українського козацтва Надазов’я, слугують важливим джерелом у дослідженні історії Кальміуської паланки та заснування міста Маріуполь.