125 років тому назад, 11 листопада 1896 року народився один з найвизначніших художників-монументалістів, маріуполець – Віктор Арнаутов. Його работи можна знайти в найбільш несподіваних місцях – приміром, на фасаді школи та поштамту. Віктор Арнаутов народився поблизу Маріуполя, з 1920 року жив у Китаї, а пізніше переїхав у США. Створював панно для метро у Сан-Франциско та в приміщенні Всесвітньої бібліотеки, викладав у Стенфорді та працював з монументалістом Дієго Ріверою.
Народившись у селищі Успенівка, переїхав з родиною до Маріуполя, де почав робити перші кроки у мистецтві займаючись живописом з місцевим художником. Віктор Михайлович провів свою юність у Маріуполі та покинув його після початку Першої Світової війни. Під час війни служив офіцером на західному фронті, після підписання Брестського миру був демобілізований у Симбірську, де потрапив у вихор Громадянської війни в Росії. Відступаючи з військами Колчака, потрапив на Далекий Схід та Маньчжурію.
Під час “маньчжурського” періоду життя продовжував навчатися в художній студії “Лотос”, після навчання у Китаї поступив в Каліфорнійську художню школу та переїхав до США у 1925 році.
Відповідно до тогочасних умов надання візи, йому слід було залишити США на деякий час. Захопившись створенням фресок, разом із сім’єю їде до Мексики, продовжуючи освіту у всесвітньо відомого художника Дієго Рівери. У 1931 році повертається до США та отримує офіційний дозвіл на роботу. Працює у Сан-Франциско, оформляє станції метро, будинок Всесвітньої бібліотеки, Койт Тауер, меморіал пам’яті пожежників загиблих під час землетрусу 1906 року. Розписував клініку в Пало-Алто у 1932 році, школу Джорджа Вашингтона у 1936 році. Брав активну участь у громадських заходах на підтримку СРСР, особливо під час Другої світової війни. Викладав у Каліфорнійська школа образотворчих мистецтв, з 1939 по 1963 – професор у Стенфордському університеті.
Влітку 1961 року на пропозицію У. А. Яхонтова здійснив поїздку до СРСР. У 1963 році після виходу на пенсію повернувся до Жданова і став громадянином СРСР. Саме з цього моменту Віктор Арнаутов починає створювати мурали на стінах будинків тогочасного Жданова.
Сьогодні маріупольські будівлі нерідко прикрашені декоративними муралами, а півстоліття назад, основним декоративним елементом в урбаністиці була мозаїка, а точніше – монументальні мозаїчні полотна. Вони задавали ритм всього навколишнього міського простору. Створення монументальних мозаїчних полотен та їх комбінації з барельєфами були характерні для багатьох міст, адже це було одночасно і прикрасою в міській архітектурі, і елементом державної пропаганди.
Арнаутов залишил по собі 3 мозаїчних панно, які розташовані у відомих сучасним маріупольцям та гостям міста місцях.
Першим декоративно-монументальним мозаїчним панно були «Підкорювачі космосу». Будівля Будинку зв’язку, яка на сьогодні прикрашена мозаїкою, була побудована в 1965 році у самому центрі міста. Сам по собі, багатоповерховий будинок в архітектурному сенсі був непримітним. У наступному році, зовнішня бічна частина будівлі була прикрашена величезним декоративно-монументальним мозаїчним панно «Підкорювачі космосу», завдяки якому будівля відразу стала прикрасою міста. Це, мабуть, найвідоміша і впізнавана маріупольська робота Віктора Арнаутова загальною площею близько 100 квадратних метрів.
Крім «Підкорювачів космосу» в тому ж 1966 році, Арнаутовим з смальти була створена друга його робота в Маріуполі – мозаїка в Приморському районі, на будівлі школи №54. Площа панно склала близько 40 квадратних метрів. На ньому зображена шкільна сцена: учитель і кілька школярів. В ідеологічному сенсі дана робота була дуже важливою ілюстрацією «правильного» шкільного життя.
Третьою роботою майстра став фриз «Від скіфів до космосу» у приміщенні маріупольського аеропорту. Це була найбільша і найзначніша робота в творчості Віктора Арнаутова. Сам художник в автобіографічному нарисі «Життя заново» писав, що в цій мозаїці він хотів втілити всю історію рідного краю – від скіфських пам’яток до виходу людини в космос. «Саме хід історії хотів передати я в цих 78 фігурах» – писав автор.
Сьогодні мозаїки міста хоч досі й не визнані пам’ятками культури, мистецтва чи архітектури, проте, для Маріуполя вони є найважливішою культурною та історичною спадщиною.
На сьогоднішній день, в Маріуполі впровадженно декілька ініциатив, метою яких є збереженння пам’яті про визначних маріупольців, серед яких спеціалізовані екскурсії мозаїками, проект Посткросінгу з виданням лімітованих поштових марок з портретами видатних маріупольців та проект “100 облич Маріуполя”.
Наприклад, сьогодні, ініциативною групою “Життя Дверей Має Значення”, з нагоди дня народження Віктора Михайловича Арнаутова, було організовано фотозону, за адресою вулиця Фонтанна, 44. Фотозона буде діяти до 14 листопада.
