Бар’єр

Внаслідок перемог європейських держав у війнах проти Османської імперії у другій половині XVII – першій половині XVIIІ ст. її військова потужність зменшилась. Це забезпечило відсунення османських кордонів у Європі, з-поміж іншого, і в Надазов’ї. Тут було утворено бар’єрну (нейтральну, буферну, нічийну) територію між Російською та Османською імперіями. Бар’єр простягався в Надазов’ї південніше прямої лінії, яку можна умовно провести від місця впадіння р. Каратиш у Берду до гирла р. Міуса. Такий спосіб розмежування було визначено мирними трактатами 1700 – 1742 рр., які укладались як форма юридичного припинення стану війни між державами, та договорами, що впорядковували міждержавні кордони. Ці міждержавні акти передбачали взаємну відмову від спорудження в бар’єрі будь-якої фортифікації.

Так з’явилась можливість системного господарського опанування Надазов’я представниками християнської осілої цивілізації. Водночас послабились конфронтації між імперіями, козацтвом та тюркомовними сусідами, склались передумови для утворення населеного пункту.