Навпроти старішого парку Маріуполя за камʼяним парканом стоїть величний та похмурий будинок, чия історія розпочалася більше ста років тому. Цей будинок у стилі ампір побудував для себе та своєї родини міський архітектор Віктор Олександрович Нільсен. Саме у нього він переїхав, тільки-но звівши та відразу ж продавши будинок з левами козацькому офіцерові.

Будинок із німфами, що плачуть – таку романтичну назву отримала у народі ця будівля. Все тому, що на його фасаді зображені маскарони у вигляді жіночого обличчя, які придають будинку трохи сумного та мрійливого настрою. Усі декоративні елементи: маскарони та вінки, башточка та барельєфи продумані та виконані до майменших деталей. Усю його історію цей будинок супроводжують легенди і таємниці: подекуди сумні та незрозумілі. Проте саме вони роблять це місце таким привабливим та унікальним.

Віктор Нільсен прожив у цьому маєтку до самої революції, поки будинок не реквізували, з плином часу тут розміщувалася екологічна служба та дитячий садок. Зараз мовчазний будинок так само зберігає свої таємниці, як і сто років тому.