На перехресті ХІХ та ХХ століть на вулиці Малій Садовій, яка зараз називається вулиця Пушкіна, було зведено будівлю, що як і багато інших історичних споруд має свої таємниці, які тепер залишаться лише здогадками. За однією з версій цей будинок, створений за проектом Віктора Нільсена, належав заможному маріупольцю Георгію Попову, за іншою – був зведений для розміщення начального Катерининського училища. Проте його внутрішнє подвірʼя із типовим для маріупольських купецьких домів балконом та верандою, більше свідчать на користь першої версії.

Більшості маріупольців будівля відома як міський радіовузол, який від початку свого створення за радянських часів не припиняв віщання ні на день, навіть коли місто було окуповане німецькими військами. Завдяки розгалуженій трансляційній мережі, віщання міського радіо поширювалося не лише на центр Маріуполя, але й на його віддалені райони. Згодом радіо перебралося в будівлі маріупольців, а з плином часу потреба в ньому відпала – радіовузол закрили. Вже за часів сучасності радіовузол настигли декілька пожеж, які сприяли швидкій руйнації історичної будівлі. Проте і зараз, якщо роздивитися, будівля радіовузла може відкрити для пильного ока чудернацькі скульптурні візерунки на фасаді, які надають їй свого неповторного стилю.