<?xml encoding=”UTF-8″>
Перші кроки українського театрального мистецтва пов’язують з вертепами, скоморохами та учнями Києво-Могилянської академії, які полюбляли організовувати різноманітні вистави. А ось перший театр з’явився у Львові у 1776 році. До речі, ще з часів імператорських театрів, червоний колір завісу та інтер’єру є традиційним, оскільки символізує королівську велич. Тому навіть сучасні театри намагаються слідкувати цій колористичній традиції.
А як зараз виглядають українські театри, які пов’язують декілька епох нашої країни? Ми знову “пробіглися гуглом” та хронологічно зібрали цікавих представників театрального українського життя, й, звісно, не забули про Маріупольський театр.
Раніше ми писали про водонапірні вежі та стародавні готелі України, залишаємо посилання 🙂
Харківський театр
Історичне фото з ресурсу Редпост
Будівля Державного академічного українського драматичного театру ім. Т.Шевченка зведена у 1841 році. Проєкт був розроблений під керівництвом першого головного архітектора Харкова Андрія Тона. На той час споруда вважалася за одну з найкращих театральних будівель Російської Імперії. Пізніше будівлю кардинально змінено, архітектор Болеслав Михаловський додав фасаду стилістику французького ренесансу.
Так театр у Харкові виглядає у наші дні
Місто Кропивницький
Саме тут дивилися на гру Корифеїв
Будівля Кропивницького українського академічного музично-драматичного театру ім.М.Кропивницького була побудована у 1867 році, коли місто мало назву — Єлизаветград. Кошти на будівництво театру виділив інженер-полковник Георгій Трамбицький. 27 жовтня 1882 року Марко Кропивницький в цій будівлі створює перший професійний та незалежний театр в Україні — Театр Корифеїв, до складу якого входили Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький, Марія Заньковецька та інші метри й новатори українського театру. Первинна архітектура театру відрізнялася рисами класицизму та бароко, але після черги стилістично “невдалих” радянських реконструкцій будівля повністю втратила свій первозданний інтер’єр. У 2012 році будівлю реконструйовано в останній раз.
Ах, Одеса!
Та будівля Одеського національного академічного театру опери та балету, яку ми можемо відвідати сьогодні, створена на місці першого театру, який постраждав від пожежі у 1873 році. “Нова” будівля вдало поєднує стилі еклектики, бароко, рококо та ренесансу. Над проєктом працював тандем архітекторів: Фердинанд Фельмер та Герман Гельмер, які разом спроєктували близько 48 театрів Центральної та Східної Європи. У театрі звучала музика з диригентами Петром Чайковським, Миколою Римським-Корсаковим, Сергієм Рахманіновим, на сцені співав Федір Шаляпін, танцювала Айседора Дункан, а Олександр Пушкін згадує саме цей театр у романі “Євгеній Онєгін”. Остання реконструкція будівлі була виконана у 2007 році.
Традиційна червона колорістика
Київський Національний академічний театр ім. Франка
Фото з relax.com.ua
Будівля цього театру в Києві зведена у 1898 році на Миколаївській площі, та виглядає дещо скромно, якщо порівнювати з “колегами” з інших українських міст. Перед будівництвом навіть було засипано ставок. Над проєктом для театру “Товариство драматичних артистів” працювали головний архітектор Києва Едуард Брадтман та його російський колега Георгій Шлейфер. Глядацька зала відрізняється стилем рококо. З 1926 року ця будівля стає театральним домом для колективу театру ім. Івана Франко, які відкрили театральний сезон у новій будівлі постановою “Вій” Гоголя, але у літературній обробці Остапа Вишні.
Львівський театр
Один з найкрасивіших театрів України
Один з найпрекрасніших європейських театрів — Львівський національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької свою будівлю отримав у 1900 році. Необхідність в окремій будівлі виникла ще з часів, коли Львів належав до складу Австро-Угорщини. У 1895 році міська влада оголосила конкурс проєктів для будівлі театру. Переміг проєкт відомого польського архітектора Зигмунда Горголевського. Як на ті часи, його архітектурне рішення було досить новаторське та технічно сміливе. Для будівництва, що тривало три роки, навіть перекрили бетонними склепіннями міську ріку. Фасад будівлі прикрашають скульптури Комедії та Трагедії, 6 муз, 10 скульптур Аполлона та ще дев’яти муз. Театр вражає не тільки своїм фасадом, але внутрішнім розкішним оздобленням.
Глядацька зала Львівського театру
Кривий Ріг
Неокласичний театр у Кривому Розі
світлина з ресурсу Кривой Рог LIFE
Будівництво криворізького “дому мистецтва”, у якому зараз розміщується Криворізький міський театр драми та музичної комедії ім. Т.Шевченка, було завершено у 1954 році. Споруда має неокласичний стиль та виглядає досить мінімалістично. Архітектором проєкту був Заслужений архітектор УРСР Володимир Зуєв. Будівля прикрашена 28 колонами круглого перерізу з капітелями іонічного ордера. У приміщенню театру є одна дієва глядацька зала, яку капітально оновили у 2011 році.
Маріупольський храм Мельпомени
Історія маріупольського театру починається аж у 1847 році, коли новостворена трупа Виноградова показувала вистави в орендованому амбарі на вулиці Катерининський. Після цього у Маріуполі було відкрито “Зимовий театр” (пр.Миру, 24), в якому були велика сцена, місце для оркестру та глядацька зала на 800 місць. А ось будівля, з якою асоціюється сучасний театр Маріуполя побудована у 1960 році. Над проєктом сучасної споруди театру працював київський архітектор Олег Малишенко, він та його помічники також розробили дуже схожі проєкти для театрів Полтави та Макіївці, отже у маріупольського театру є близнюки в інших містах країни. Фасад будівлі прикрашають скульптури на чолі зі сталеваром, які передають індустріальний стиль міста, але у контексті мистецтва.
Так виглядав “Зимовий театр” у Маріуполі
Рівне
Фото з rivnetravel
Рівненський обласний український музично-драматичний театр був заснований ще у 1939 році, але навіть після закінчення II Світової війни ще 20 років трупа не мала постійної будівлі та мала виступати у різних будинках культури. У 1965 році місто Рівне отримує нову споруду, а театральний колектив постійний “дім” та нову назву для свого театру — Рівненський український музично-драматичний театр ім. Миколи Островського. У 1978 році театр переніс пожежу, але у 1983 році будівлю повністю відновлено.
