MARIUPOL ACTIVE GAMES – збірник ігор родом з Маріуполя

Для багатьох сучасних людей справа збереження культурного спадку обмежується питаннями збереження діалектів, мов, фразеологізмів, народних звичаїв, пісень, а також об’єктів матеріальної культури. Цей перелік, який не є вичерпним, дуже часто залишає поза увагою величезний прошарок культури, назва якого – народні ігри.

Так, потреба в розвагах і соціалізації характерна не лише для дітей ХХІ століття. Незважаючи на складні умови життя людей XVIII-XX століття, діти того часу також знаходили час для розваг, однією з яких були рухливі та словесні ігри.

Так само як і зараз, ігрова форма проведення часу дозволяла дітям минулого знаходити нових друзів, отримувати нові навички, «випускати пар» та отримувати перший досвід створення та вирішення конфліктних ситуацій. Зазвичай, у багатьох народів, ця частина культурного спадку передається від старшого покоління до молодшого. Однак, є випадки, коли під впливом глобальних проблем така система передачі культурного спадку зазнає втрат, а інформація про варіанти ігрового дозвілля не зберігається, або, під впливом зовнішніх факторів, пам’ять про ігрові розваги взагалі забувається.

У Надазов’ї, з часів XVIII століття проживали представники різних етнічних груп, які внесли свій вклад у культурне різноманіття регіону. Однією зі складових цього різноманіття є інформація про ігри народів, які населяли та населяють Маріуполь та його околиці.

Потрібно зауважити, що одним з найбільших ударів по збереженню традицій відбулось у радянські часи, коли внаслідок чисельних революційних змін на селі, репресій, обмежень та урбанізації, частина населення втратила культурний та історичний зв’язок зі своїм минулим. Саме тому, найбільш інформативним джерелом для відновлення інформації такого роду є родина, а саме найбільш старші представники родин, які ще можуть пам’ятати, умовно «дореволюційні/довоєнні часи», коли життя у регіоні ще не зазнало радикальних змін.

Питанням відновлення та збереження традицій мешканців Надазов’я цікавились та займались історики, краєзнавці, етнографи, лінгвісти та інші науковці та звичайні поціновувачі історії свого регіону та своєї етнічної групи. Але цей допис буде присвячений новій генерації дослідників, які діяли на базі наукового студентського товариства Маріупольського державного університету та громадської організації «Культурно-освітня платформа «СЕНС»».

Під керівництвом викладачки Світлани Арабаджи проводилась робота з розробок різних форм та засобів збереження і популяризації локальної історії, родинних традицій, історичних досліджень та інших культурних надбань.

Одним з результатів діяльності цих спільнот стало створення збірки ігор, які були поширені в різні історичні періоди на території Маріуполя та навколишніх сіл. Збірка ігор отримала назву «MARIUPOL ACTIVE GAMES» та безкоштовно розповсюджувалась по навчальним закладам, бібліотекам та громадським просторам Маріуполя.

Незважаючи на досвід ініціативної групи (ГО “КОП “СЕНС”; Ісидор Бадасен; Євген Скудар; Алевтина Швецова та інші), яка вирішила створити цю збірку, робота з пошуку інформації та правил ігор поширених на території Маріупольщини виявилась досить складною. На відміну від попередніх проектів ігор, які спирались на історичні факти з маріупольського минулого, знайти інформацію про активні ігри було дуже важко. Якщо відомості щодо історії ще можна було знайти у архівах або інших джерелах, то, майже єдиним, джерелом інформації для проекту про ігри Надазов’я могли бути лише живі носії інформації та правил ігор, які вже не користувались популярністю впродовж кількох десятків років.

Однак, незважаючи на проблему пошуку інформації, дослідникам вдалось зробити збірку ігор. До складу збірки увійшли ігри різних етнічних груп надазовського регіону: народів Балкан, українців, білорусів, урумів, румеїв, татар та росіян. Окрім цього, не забули і про ігри, які з’явилися пізніше, але були не менш популярними вже у часи пізніше другої половини ХХ століття.

Розглянемо приклади кількох ігор, які увійшли до збірки «MARIUPOL ACTIVE GAMES».

Незважаючи на сучасні тенденції пов’язані зі збереженням нематеріальної культурної спадщини, справа збереження інформації щодо побуту людей минулого, дуже часто залишається поза увагою дослідників.

Якщо після знайомства з цими матеріалами у вас з’явилось бажання поділитися інформацією щодо інших ігор, які були поширені у селах Надазов’я та у Маріуполі, інформацією можна поділитись у Телеграмі або на написавши на пошту – [email protected] .

Будемо сподіватись, що діджитализація/віртуалізація життя сучасних людей не стане на заваді відновлення історичних традицій, а рухливі ігри не залишаться у минулому, і стануть першим кроком для відновлення інтересу молодшого покоління щодо забутих та маловідомих культурних особливостей.