17-18 липня цього року в Україні святкують День металурга. Для Приазов’я це професійне свято є одним з ключових. Маріуполь виробляє більше третини українського агломерату, чавуну, сталі; а переважна більшість нашого населення зв’язали своє професійне життя із заводами.
Метал — один з трьох найважливіших матеріалів нашої цивілізації, нарівні з каменем і деревиною. Наша команда вітає працівників металургійної промисловості з професійним святом! Нехай життя приносить якомога більше нагород за важку “гарячу” працю! Здоров’я, добра і родинного благополуччя!
А як зароджувалося металургійне життя Маріуполя? Дореволюційними пращурами комбінату ім. Ілліча були заводи “Русскій Провідансъ” та “Нікополь”.
На те, що саме наша місцевість привернула увагу закордонних інвесторів для будівництва металургійних заводів, вплинуло не тільки вигідне географічне розташовування міста Марії. Перевагами стало будівництво залізничої дороги у 1882 році та торговельного порту у 1886–1889-х рр.
У 1896 році А. Ротштейн з Прусії та Е.Сміт з США зробили офіційний запит до влади Російської імперії на заснування “Нікополь — Маріупольське гірне та металургійне товариство”. Основною метою цього проєкту був пошук корисних копалин у районі Нікополя, а також будівництво металургійних, трубних та корабельних заводів у Маріуполі. Для індустріального первістка Маріуполя привезли сучасне обладнання, домни у розібраному стані з Америки. Контролювати процес становлення заводу до міста прибули брати Джуліан та Вальтер Кеннеді, які були провідними доменниками та інженерами свого часу. Про те, що завод побудовано досить швидко, у своєму нарисі для газети “Приазовський край” повідомив письменник та журналіст Олександр Серафимович. Він зазначив, що завод почали будувати у вересні, а вже в лютому виробництво стартувало. Перша домна дала чавун вночі на 15 червня 1898 року.
Успіх першого металургійного заводу у Маріуполі привернув увагу бельгійських інвесторів. Бельгійське товариство “Провідансъ” володіло металургійними гігантами у Бельгії, Франції, вибір впав і на наше місто. Не злякала навіть наявність конкурентів — “Нікополя”. До Маріуполя приїжджає інженер Людвіг Бєдюве, у місті реєструється нове підприємство під назвою “Русскій Провідансъ”.
У 1899 році Маріуполь офіційно став металургійним центром імперії. “Нікополь” запрацював на повну силу, на “Провідансі” відкрито сім печей: доменні та мартенівські. До міста почали приїжджати на заробітки з багатьох українських та російських повітів. На обох металургійних заводах працюють 6 тисяч металургів.
До речі, у маріупольській Водонапірній вежі чудово збереглася табличка “Провідансъ.НП”. Кожен може побачити її на перекритті між першим та другим поверхом. Знаходиться вона там не просто так. Саме на цьому заводі було відлито металеві конструкції, цистерну та механізми для водогінної системи міста.
Інший сучасний металургійний гігант — комбінат “Азовсталь” офіційно відкрито у 1933 році. Процес будівництва тривав 2 роки. У травні 1939 року на цьому заводі встановлено світовий рекорд з продуктивності доменної печі за добу. Найвідомішим директором “Азовсталі” залишається Володимир Лепорський, він очолював комбінат – рівно 25 років.
На сьогодняшній день металурги комбінату освоїли більше ніж 200 марок сталі!
Наше місто планує розвивати індустріальний туризм, про це заявив мер міста Вадим Бойченко під час презентації про розвиток туристичного Маріуполя.
Фото “Азовсталь” – офіційний сайт Метінвест Холдінг
Обидва заводи — “ММК ім.Ілліча” та “Азовсталь”, разом зі своїм головним ресурсом — металургами, пережили Другу світову війну, непрості часи становлення незалежної України та продовжують свою славну роботу і сьогодні.
Фото – офіційний сайт “Метінвест Холдінг”
При підготовці статті використовувалися матеріали з книги “Сердце украинской металлургии. 120 лет ММК имени Ильича” та сайту “Старий Маріуполь”.
Фото з обкладинки – Аліна Комарова
