25 червня, у світі відзначається День моряка. Офіційно свято прийнято у 2010 році країнами-представниками Міжнародної морської організації. Цей день присвячений всім людям, пов’язаним з морем, передусім морякам. За офіційною статистикою, приблизно 80% світової торгівлі проходить завдяки спеціалістам морських професій.
Наш Маріуполь з найперших сторінок історії пов’язаний з морем: сьогодні в нас є порт, з пляжів ми можемо бачити кораблі… тож запрошуємо ознайомитися з історією першого у Маріуполі порту, а усіх моряків вітаємо — сил, здоров’я та попутного вітру!
Прародичами маріупольських портів був правий берег Кальміусу, який впадав у море. Саме це місто використовували запорізькі козаки, які на місці сучасного Маріуполя будували фортецю Домаху. Вони залишали на зиму біля берегів свої невеличкі човни, які називали «дуби», «байдаки» та «чайки».
фото з oldmariupol
Де ж знаходився перший офіційний порт Маріуполя? Якщо прокласти маршрут старим містом, то йти треба було від вулиці Бондарної (нині це вул.Італійська). Місцеві звали цей стратегічно важливий шматочок землі у моря «Пристань», потім — «Біржа» або «Гавань», у радянські часи- Гавань Шмідта. Саме тут і виник перший маріупольський порт. Поступово територію порту почали розбудовувати: тут з’явилися склади, приміщення для зерна, тимчасові причали… Відомо, що через цей порт вивозили зерно, рибу, вироби зі шкіри, а пізніше навіть донецьке вугілля. Із заморських земель до Маріуполя привозили сіль, вина, виноградний сік, сухофрукти, в деяких джерелах згадуються французькі устриці, які потім можна було купити на площі перед Харлампіївським собором. Вже на початку XIX століття морська торгівля значно розширила та посилила свій рівень.
У 1809 році відкрито перше портове управління. З 1830-х років експорт зерна з нашого міста поступово зменшився, адже у Маріуполя з’явився конкурент- Бердянськ. Але у 1882 році до міста Марії підводять залізничну дорогу, і це впливає на збільшення об’єму перевезення. До Маріуполя почали приїжджати на заробітки чоловіки з сусідніх губерній Російської імперії.
Стара листівка
У 1840 році замість дерев’яної пристані будують більш масивну та стійку — цегляну, зберіглася вона й до наших днів. Першим суднобудівником у Маріуполі був італієць Кавалотті, хоча першопрохідцями у цій справі історики вважають запорізьких козаків. У 1824 році Кавалотті заклав своє перше судно саме на правому березі Кальміусу.
Пов’язана історія маріупольських пароплавів та суден також з прізвищем Регіра. Заможній мешканець Маріуполя — Петро Регір заснував свою власну компанію «Петро Регір та син», яка стала 5-тою за величчю суднохідною компанією у Російській імперії. Маріупольське суднохідство посилилося великими суднами, які перевозили вугілля, деревину та зерно Чорним, Середземним та Балтійськими морями. Діяльність Регіра суттєво вплинула на становлення торговельного промислу Азовського моря.
Перший маріупольський порт в Маріуполі проіснував до 1941 року, на території порту на Кальміусі було відкрито морський вокзал, а сам порт був у розквіті торговельних зв’язків.
Коли ж виникнув порт, з яким зараз асоціюється Маріуполь? У 1886 році в районі Зінцевої балки почалося будівництво нового Маріупольського порту, який урочисто відкрили 2 вересня 1889 року. Перше судно, яке прийняло на себе 18 вагонів вугілля, був парохід “Ведмедиця”. У цьому ж році побудували елінг, для капітального ремонту буксирів, пароплавів та суден. Поступово майстерні для ремонту розширюються, і в Маріуполі з’являється Азовський судноремонтний завод, якій працює і сьогодні. Зараз порт у Маріуполі — один з чотирьох найбільших портів України, він територіально пов’язаний не тільки з усіма портами Азовсько-Чорноморського басейну, але й Білим, Баренцевим та Балтійським морями, а це значить, що й зі Світовим океаном.
фото asrz.com.ua
Для статті використовувались матеріали краєзнавця Сергія Бурова.
