Перепис населення 1897 року. Катеринославська губернія та її повіти
Перепис населення — це єдиний процес збору, узагальнення, аналізу та публікації демографічних, економічних та соціальних даних про населення, що належать проживає на відповідний проміжок у країні чи на виразно відмежованій території. Чим він може бути корисним для нас – сучасних громадян України?
Будь-який перпис є джерелом величезного масиву інформації, яку можна використати для вивчення більшості аспектів життя: від економіки регіонів та міст, до побутових умов життя різних груп населення. А також про те, скільки людей працювало у сфері проституції в Маріуполі кінця ХІХ століття…
На початку ХХ століття Центральним Статистичним Комітетом Російської імперії були оприлюднені результати «Першого загального перепису населення імперії 1897 року». Справа обробки результатів перепису відбувалась під контролем Особливої Наради, утвореної за Високим наказом, у січні 1902 року, під головуванням Товариша Міністра Внутрішніх Справ, сенатора П. М. Дурново.
Розробка даних перепису проводилась Центральним Статистичним Комітетом, за допомогою лічильно-табличних електричних машин, винайдених Германом Голлерітом, шляхом обробки через ці машини особистих карток населення зареєстрованого під час перепису. Це складно уявити, але ці машини були тими приладами, з яких, у майбутньому, створили електронно-обчислювальні машини.
Під час перепису населення 1897 року було складено таблиці з інформацією і про Катеринославську губернію, до складу якої входив Маріуполь та його околиці. Для нас воно цікаве можливістю дізнатися не тільки офіційні дані про кількість населення у повітах та містами, а й про: відсоток грамотного населення, його щільність; склад населення обох статей за місцем народження, віросповіданням, віком та рідною мовою. Не менш важливим є і той факт, що у нас є можливість подивитись на регіон та його населення з позиції офіційної влади.
Далі подані матеріали перепису населення Катеринославської губернії 1897 року в українському перекладі. Потрібно зауважити, що офіційна влада Російської імперії не використовувала в офіційному обігу назви «українці» та «росіяни», тому у переписі українці позначені як «малороси», а росіяни – «великороси»
Край, частиною якого є Катеринославська губернія, почав заселятися у середині 18 століття, коли почали утворюватися невеликі селища з малоросійських козаків і втікачів на кордоні Малоросії та Польщі. У 1753 році, з приходом сербських вихідців, поселених між річками Луганню і Бахмутом, заселений край був поділений на дві частини: Нову Сербію – на захід від Дніпра, і Слов’яно-Сербію – на схід від нього. В 1764 Ново-Сербія була перетворена в Новоросійську губернію, а Слов’яно-Сербія в Катерининську провінцію, підпорядковану Новоросійській губернії. В 1783 обидві ці частини отримали найменування Катерининського намісництва, з якого в 1803 була виділена Катеринославська губернія.
Спочатку губернія складалася з 8 повітів: Катеринославського, Олександрівського, Бахмутського, Верхньодніпровського, Новомосковського, Павлоградського, Слов’яносербського, Ростовського-на-Дону та Таганрозького градоначальства. У 1874 році Олександрівський повіт був поділений на дві частини: Олександрівський і Маріупольський повіти. А в 1887 від Катеринославської губернії були відділені Ростовський-на-Дону повіт і Таганрозьке градоначальство.
Кордони Катеринославської губернії з півночі становлять Полтавська та Харківська губернії, зі сходу – Область Війська Донського, з півдня – Азовське море та Таврійська губернія, а із заходу – Херсонська губернія. За переписом 1897 року загальна кількість населення губернії визначилося в 2 113 674 осіб обох статей. У повітах населення розподілялося наступним чином:
Таким чином за абсолютною чисельністю населення на першому місці знаходиться Катеринославський та Бахмутський повіти, на останньому – Слов’яносербський.
Із загальної кількості населення у містах проживає 126 909 чоловіків та 114 096 жінок, тобто 11,4% всього населення, у тому числі в місті Катеринослав – 66 139 чоловіків та 62 027 жінок.
Що стосується щільності населення, то на перше місце слід поставити Катеринославський та Новомосковський повіти, на останнє – Олександрівський. На скільки населення міст впливає на щільність населення повіту видно з таблички, що додається:
За розподілом населення за статтю Катеринославська губернія представляє виняток із губерній європейської частини Російської імперії, оскільки у ній спостерігається чисельна перевага чоловіків над жінками. По повітах без міст співвідношення це ілюструється наступним чином:
У містах повіту співвідношення жінок і чоловіків є таким:
Загальне співвідношення чисельності обох статей у відсотках в повітах із містами таке:
Найбільша перевага чоловічої статі спостерігається у Бахмутському повіті, а найменша – у Новомосковському.
За віком населення губернії розподілилося так:
При розгляді наведених вище таблиць, в повітовому населенні, звертає на себе увагу велика кількість осіб від 0 до 9 років. Діти молодше одного року становлять сьому частину цієї групи, що свідчить про велику народжуваність у губернії. Одночасно, величезна різниця чисельності населення цієї групи в порівнянні з наступною доводить велику дитячу смертність у повітах.
У міському населенні помічається абсолютно правильний і рівномірний перехід від першої групи до другої, що пояснюється кращими гігієнічними умовами життя.
Порівнюючи співвідношення статей у перших двох вікових групах, ми помічаємо, що у повітах переважає чоловіче населення, а у містах – жіноче. У групі осіб віком від 20 до 29 років, у містах, сильно переважають чоловіки, що можна пояснити присутністю в містах збройних сил і припливом робочого населення, більшість якого є представниками вікової групи від 20 до 29.
Осіб з фізичними вадами в губернії виявилося 7 077, з них 3 912 чоловіків і 3 165 жінок.
В абсолютних цифрах ми маємо:
Розподіл населення Катеринославської губернії за сімейним станом у комбінації з віком в абсолютних цифрах та у відсотковому відношенні до кожної групи вікових груп показано в наступних таблицях:
Склад населення за народностями може бути визначений лише на підставі свідчень про рідну мову. Катеринославська губернія, за цим параметром, виділяється з інших губерній європейської частини Російської імперії різноманітністю свого населення. Різних мов та говірок з перепису зареєстровано 45, інакше кажучи у губернії перебували представники 45 різних племен. Найбільше значення за чисельністю мають наступні народи:
До групи інших народностей, частка яких становить лише 0,24% населення губернії відносяться:
При розгляді цих даних можна побачити, що основну масу населення становлять малороси (68,90%), за ними, але вже в значно меншій кількості, йдуть великороси (17,27%), євреї (4, 69%), німці (3,83%) та греки (2,31%).
Відносячи, за своїм етнографічним складом, Катеринославську губернію до малоросійських, ми повинні звернути увагу на деяке своєрідне угруповання народностей у губернії. Наприклад, у тих повітах, де сконцентрувалося великоросійське населення – малоросійське знижується; так великоруси, головним чином, зосередилися в Катеринославському, Бахмутському, Маріупольському та Слов’яносербському повіті; малороси: в Олександрівському, Новомосковському та Павлоградському.
Крім того слід зазначити, що більшу частину великорусів складає прибуле, робоче населення, що підтверджується тим, що значна їх частина мешкає в містах Катеринославі та Маріуполі, а також великоруське населення характерне великим надлишком чоловічого населення. Схоже можна сказати про поляків, які розселилися головним чином у Катеринославському та Бахмутському повіті.
Привертає увагу і концентроване німецьке населення в Катеринославському, Олександрівському, Бахмутському та Маріупольському повіті, у яких переважно розкидані їхні колонії. Відокремленість національностей впадає у вічі в Бахмутському повіті, де проживають, майже у повному своєму складі молдавани Катеринославської губернії; так саме як і в маріупольському повіті – де зібрані села греків, татар та турків (турками та татарами назвали урумів Надазов’я); колонії цих чотирьох національностей існують у цій місцевості понад сто років.
Більше половини євреїв, як і слід було очікувати, розподілилося по містах, винятком є Бахмутський повіт, де три чверті їх розселилося у повіті.
У статевому складі найголовніших народностей, особливих перекосів ми помічаємо; найбільший відсоток жінок присутній у малоросів та німців, далі йдуть молдавани, євреї, греки та турки; всі ці народності давно вже тут осіли і нині є корінним землеробським населенням губернії.
За кількістю іноземних підданих Катеринославська губернія посідає одне з перших місць серед інших губерній європейської частини Російської імперії; всіх іноземних підданих налічується 13 617 осіб, з яких 7 374 чоловіків і 6 243 жінок, що складає 0,65% всього населення. Вони належать до 20 різних держав, які за кількістю підданих йдуть у такому порядку:
Як видно, переважну більшість становлять піддані Німецької імперії (74,92%). Більшість іноземців проживає у повітах.
Становий склад населення губернії у найбільших рисах описується так:
Таким чином населення губернії, головним чином складається з селян (87,40%), а з інших станів, тільки міщани мають деяке значення (9,87%). Цікаво, між іншим, те, що серед дворян, купців і духовенства кількість жінок перевищує чоловіків.
Цілком іншу картину представляє населення міст, а саме:
Переважним станом є міщани становлячи трохи більше половини населення (50,57), за ними вже йдуть селяни (39,53%), потім дворяни (4,85%), купці (2,03%) і нарешті інші стани (1,28%).
Порівнюючи населення міст по статтю, ми особливо велику різницю помічаємо у селян, де майже на 12 000 більше чоловіків, що зумовлено присутністю збройних сил і припливом робітників.
Розглядаючи таблицю розподілу населення за віросповіданнями можна помітити сильне переважання осіб православного віросповідання (90,05%).
На 2 113 674 душі обох статей населення Катеринославської губернії, за переписом, виявилося 454 284 грамотних, що становить 21,49%, або трохи більше однієї п’ятої частини населення, причому відсоток грамотності у чоловіків в три рази перевищує відсоток у жінок (31,52% і 10,77%).
Окремі повіти щодо ступеня грамотності становлять між собою певну відмінність. Найбільший відсоток грамотних виявився у Маріупольському повіті, найменший – в Новомосковському.
Відсоток грамотності населення віком понад 10 років у повітах без міст:
Отже в повітах без міст грамотність коливається між 26,21% та 12,85%, становлячи для всього позаміського населення лише 18,80% грамотних. Іншу картину представляють міста, в яких відсоток грамотних істотно перевищує повітовий, саме в: Катеринославі – 54,77%, в Олександрівську – 51,64%, у Маріуполі – 48,65%, у Луганську –47,93%, у Павлограді – 47,44%, у Бахмуті – 44,54% у Верхньодніпровську – 43 ,14%, у Новомосковську – 32,34%, та у Слов’яносербську – 23,88%, що становить для всіх міст середню у 42,45%.
Про те, як поширюється грамотність, можна судити виходячи з наступних даних, що показують відсоток розподілу грамотного населення всередині кожного віку.
На 330 684 грамотних чоловіків у губернії (віком понад 10 років) здобули освіту:
Як видно, особи, що здобули освіту вище початкового становлять мене 4% загальної кількості грамотних. Слід зазначити, що найбільший відсоток грамотності припадає на німецьке та єврейське населення, серед цієї останньої національності, найбільший відсоток осіб з освітою вищою за початкову.
По заняттях населення Катеринославської губернії розподіляється так:
Катеринославська губернія незважаючи на те, що на три чверті її населення живе і годується землеробством, з повним правом може вважатися однією з найбільш промислових губерній імперії. Цілком землеробський характер зберегли за собою лише два повіти: Верхньодніпровський та Новомосковський. В той час як Олександрівський, Слов’яносербський, Маріупольський і Павлоградський повіти мають характер перехідний. А цілком промисловий характер мають Катеринославський і Бахмутський повіти.
У губернії понад сто тисяч людей живуть здобиччю, виплавкою або обробкою металів; близько ста тисяч становлять прислугу поденників і взагалі займаються приватною службою. З інших занять, за кількістю осіб які живуть ними, найбільш видаються: виготовлення одягу; влаштування, ремонт та утримання житла; будівельні роботи; залізниці та торгівля.
Якщо загальна картина перепису Катеринославської губернії, більш-менш, зрозуміла, то інформація по Маріуполю та Маріупольському повіту на цьому не закінчується.
Для сучасників Маріуполь та Надазов’я відомі у зв’язці з сільським господарством та промисловістю. А чим займалося населення Надазов’я більш ніж 120 років тому?
Можливо зараз це незвично, але у минулому більшість робіт виконувалось чоловіками, а жінки займалися домашнім господарством та вихованням дітей. Ця тенденція була характерна як для сільської місцевості, так і для міста. Саме цим обумовлена такі розбіжності у кількості працюючих чоловіків та жінок.
Якщо подивитись на таблицю з даними 1897 року, то можна отримати розуміння того, чому регіон не вважався суто аграрним. Окрім основного заняття – землеробства, в регіоні активно займались видобутком копалин, обробкою та виплавленням металів, тваринництвом, виготовленням одягу, обробкою деревени, виробництвом тканини, будівництвом та тим, що зараз відомо як “сфера обслуговування”.
Докладні дані надані у таблиці нижче:
Групи занять | Маріупольський повіт | Місто Маріуполь | |||||||
Особи, які мають самостійні заняття | Члени їх родин | Особи, які мають самостійні заняття | Члени їх родин | ||||||
Чол. | Жінк. | Чол. | Жінк. | Чол. | Жінк. | Чол. | Жінк. | ||
Адміністрація, суд та поліція | 85 | – | 66 | 139 | 203 | – | 101 | 223 | |
Громадська та станова служба | 182 | 5 | 82 | 220 | 56 | – | 47 | 83 | |
Приватна юридична діяльність | 2 | – | – | – | 16 | – | 17 | 28 | |
Збройні сили | 52 | – | 3 | 24 | 136 | – | 3 | 10 | |
Богослужіння православного сповідання | 189 | 9 | 197 | 242 | 42 | 4 | 31 | 58 | |
Богослужіння інш. христ. сповідань | 7 | 1 | 11 | 8 | 2 | – | – | 1 | |
Богослужіння нехрист. сповідань | 8 | – | 8 | 19 | 6 | – | 6 | 12 | |
Особи при цер. клад. і т.п., прис. і ст. | 44 | 2 | 34 | 62 | 24 | – | 16 | 51 | |
Учбова та виховна діяльність | 197 | 92 | 115 | 197 | 99 | 45 | 75 | 124 | |
Наука, література та мистецтво | 1 | – | – | – | 22 | 3 | 10 | 18 | |
Лікарська та санітарна діяльність | 74 | 36 | 43 | 92 | 57 | 23 | 31 | 63 | |
Служба при благодійн. установах | – | – | – | – | 1 | – | – | 2 | |
Діяльність і служб. приватна. Прислуга, поденщ. | 679 | 1 401 | 360 | 649 | 2 189 | 1 588 | 811 | 1 687 | |
Прибуток з капіталу і нерухомого майна | 117 | 122 | 67 | 146 | 196 | 245 | 136 | 318 | |
Кошти від казни, громадських закладів і приватних осіб | 83 | 64 | 3 | 10 | 199 | 54 | 8 | 7 | |
Позбавлені волі та відбувають покарання | 1 | – | – | – | 79 | 10 | – | – | |
Землеробство | 35 194 | 2 878 | 67 577 | 95 344 | 1 186 | 35 | 972 | 1 244 | |
Бджолярство та шовківництво | 10 | 3 | 3 | 8 | 1 | – | – | – | |
Тваринництво | 263 | 13 | 171 | 279 | 3 | 2 | – | – | |
Лісівництво та лісні промисли | 6 | – | – | 2 | 9 | – | 6 | 12 | |
Рибальство та мисливство | 358 | 3 | 362 | 329 | 59 | – | 64 | 112 | |
Видобуток руд та копальні | 83 | 1 | 33 | 62 | 29 | 2 | 30 | 45 | |
Виплавка металів | – | – | – | – | 26 | — | 1 | 5 | |
Обробка волокнистих речовин | 86 | 57 | 49 | 68 | 5 | 15 | 4 | 6 | |
Обробка тварин. продуктів | 72 | – | 49 | 79 | 26 | 1 | 27 | 34 | |
Обробка деревини | 345 | 1 | 234 | 327 | 307 | – | 105 | 250 | |
Обробка металів | 612 | – | 408 | 687 | 1 174 | 4 | 177 | 349 | |
Обробка мінеральн. речовин (кераміка) | 132 | 2 | 97 | 184 | 52 | 2 | 68 | 99 | |
Хімічне виробництво та пов’яз. з ним | 2 | – | 1 | 7 | 20 | 1 | 15 | 28 | |
Виробництво вина, пива та меду | 37 | 4 | 9 | 10 | 20 | 1 | 5 | 9 | |
Інші напої та бродильні речовини | 2 | – | 1 | 3 | 18 | 3 | 11 | 20 | |
Обробк. рослин. та тварин. харч. прод. | 530 | 12 | 591 | 1 032 | 217 | 14 | 118 | 196 | |
Табак та вироби з нього | – | – | – | – | – | 1 | – | – | |
Поліграфічне виробництво | 21 | – | 11 | 19 | 39 | 2 | 18 | 34 | |
Інструменти фізичні, оптичні, хірургічні; годинники та іграшки | 5 | – | – | 2 | 18 | 1 | 19 | 32 | |
Ювелірна справа, живопис, предмети культу та розкоші | 8 | – | 8 | 12 | 29 | 1 | 19 | 37 | |
Виготовлення одягу | 654 | 148 | 439 | 821 | 683 | 245 | 521 | 1 033 | |
Облаштування, ремонт, утримання житла та будівельні роботи | 464 | – | 275 | 482 | 659 | – | 226 | 230 | |
Виробництво екіпажів та будівництво суден | 6 | – | 2 | 7 | 18 | – | 8 | 29 | |
Не увійшли в попередні групи/ не визначились | 30 | 1 | 15 | 32 | 130 | 1 | 40 | 107 | |
Водне сполучення | 11 | – | 4 | 8 | 192 | – | 82 | 186 | |
Залізні дороги | 194 | 47 | 124 | 215 | 261 | 7 | 211 | 412 | |
Візний промисел | 31 | – | 6 | 12 | 365 | 6 | 354 | 574 | |
Інше суходольне сполучення та засоби пересування | 1 | – | – | – | 123 | – | 84 | 171 | |
Пошта, телеграф і телефон | 18 | 2 | 3 | 8 | 40 | 5 | 25 | 55 | |
Кредитні та громадські комерційні установи | 1 | – | 4 | – | 25 | – | 17 | 43 | |
Торгове посередництво | 2 | – | 1 | 1 | 36 | 2 | 18 | 56 | |
Торгівля без точного визначення | 242 | 23 | 233 | 434 | 150 | 7 | 119 | 195 | |
Торгівля свійськими тваринами | 43 | – | 43 | 83 | 26 | — | 21 | 52 | |
Торгівля зерновими | 32 | 1 | 28 | 43 | 425 | 11 | 338 | 808 | |
Торгівля іншими продуктами сільськ. господарства | 119 | 14 | 104 | 202 | 509 | 92 | 339 | 845 | |
Торгівля будівельними матеріалами та пальним | 26 | – | 16 | 35 | 107 | 2 | 60 | 117 | |
Торгівля предметами домашнього побуту | 3 | 1 | – | 6 | 53 | 2 | 35 | 60 | |
Торгівля металевими товарами, машинами та зброєю | 8 | – | 4 | 7 | 40 | – | 11 | 29 | |
Торгівля тканиною та предметами одягу | 223 | 8 | 193 | 323 | 262 | 10 | 146 | 209 | |
Торгівля шкірою, міхами та інш. | 17 | 1 | 3 | 2 | 90 | 8 | 71 | 100 | |
Торгівля предметами науки, мистецтва та культу | 1 | – | – | – | 45 | 2 | 19 | 75 | |
Торгівля розносна та розвізна | 69 | 6 | 18 | 33 | 33 | 12 | 18 | 45 | |
Трактири, готелі, мебльовані кімнати та клуби | 15 | 2 | 9 | 24 | 119 | 18 | 61 | 127 | |
Торгівля питна | 108 | 21 | 78 | 162 | 63 | 14 | 38 | 87 | |
Чистота та гігієна тіла | – | 12 | 9 | 4 | 40 | 116 | 66 | 92 | |
Особи невизначених занять | 114 | 50 | 33 | 64 | 56 | 0 | 22 | 56 | |
Проституція | – | – | – | – | 1 | 32 | – | 5 | |
Особи, які не вказали заняття | 76 | 116 | 24 | 41 | 30 | 45 | 8 | 16 | |
Загалом | 41 999 | 5 159 | 7 201 | 103 581 | 11 166 | 2 714 | 5 929 | 11 307 |
Якщо з перших абзаців вас зацікавила ситуація з проституцією в Маріуполі кінця ХІХ століття, то згідно з “Переписом 1897 року” в місті у сфері проституції працювало 33 особи: 1 чоловік та 32 жінки.
Важливо розуміти, що незважаючи на статус “Першого (та останнього) перепису населення”, влада Російської імперії реалізувала свій задум досить вдало, окрім самого перпису була проведена велика та докладна робота по систематизації отриманих даних, наслідком чого стала поява кількох десятків одиніць томів, присвячених окремим губерніям та районам тогочасної Російської імперії.
Такі проекти є досить дорогими в усіх можливих варіантах трактування цього слова: від фінансової складової, до важливості у контексті історичного процесу та розуміння свого минулого. Завдяки таким матеріалам ми маємо можливість дізнатися більше про регіон, його населення та специфіку існування українських регіонув в останній період історії Російської імперії.