Перший телеефір з Маріуполя
Велика кількість атрибутів сучасного світу – це дуже «молоді» явища та винаходи, звісно, в масштабах існування людства. Сучасна людина сприймає наявність телебачення як невід’ємну частину побуту, побуту та джерело інформації та новин. Проте, так було не завжди. І не всюди…
До повномасштабного вторгнення та окупації Маріуполя російськими військами на його території функціонувало 3 телевізійних канали – «МТВ», «ТВ7» та «Сігма». Історія функціонування цих каналів налічувала від 30 до 20 років, але перші маріупольські телепрограми з’явились раніше – ще у за часів радянської України.
Поява нових технологій завжди приваблює велику кількість охочих дослідників, які прагнуть дізнатися щось нове про технічні новинки. Теж саме стосується і держав – будь-яка технологія, а особливо інформаційна, має великі шанси для використання в інтересах держави та суспільства.
Починаючи з 60-х років ХХ століття, в Маріуполі (тогочасний Жданів), на базі гуртків робітників місцевих заводів починає формуватися рух кінолюбителів. Аматорські кіностудії з’являлися на Жданівському заводі важкого машинобудування, заводах імені Ілліча та «Азовсталь», Азовському морському пароплавстві, Жданівському металургійному інституті та інших підприємствах міста.
Кінопродукція від аматорів не залишалась невідомою широкому загалу – фільми від місцевих «кіновиробників» демонструвалися на екранах кінотеатрів міста та Палаців культури.
Наприкінці 1968 року, в середовищі місцевих ентузіастів аматорського кіно з’явилась незвична, для того часу, пропозиція – організувати випуск квартального кіножурналу. Для отримання дозволу діяльності такого роду було потрібно отримати дозвіл від комітету комуністичної партії, міський комітет партії підтримав ініціативу, а самі ентузіасти обравши назву «Приазовський екран» почали свою роботу.
Зважаючи на особливості державної ідеології, велика кількість сюжетів була присвячена передовикам виробництва, святковим демонстраціям, нагородам колективів та визначним людям.
Ідеологія комунізму та пропаганда робітничого руху була у центрі кожного сюжету. Це не повинно дивувати, оскільки діяльність такого роду не могла бути самостійною і завжди контролювалася партійними органами.
Кіножурнали демонструвалися в середовищі заводських колективів, на святкових та ювілейних заходах.
У грудні 1969 року, до кіножурналу додали інформаційну рубрику «В добрий шлях» авторства М. Резченко, О. Шешунова та В. Павлика.
Що стосується першої телевізійної передачі з Маріуполя, то вона вийшла на екрани 16 листопада 1969 року. Ось як її описували сучасники: «16 листопада вперше відбулась пряма телевізійна програма з міста Жданів. Її підготував нещодавно відкритий кореспондентський пункт Донецького телебачення. Близько двох годин телеглядачі області були у гостях у передових працівників та аматорських артистів міста Жданів».
У цьому сюжеті глядачі могли побачити першого секретаря міськкому Бориса Качуру, художника-медальєра Єфима Харабета, Героя Соціалістичної Праці токаря Генадія Зуєва, невідомого моряка Азовського пароплавства та керівника агітбригади Палацу культури моряків Альберта Рожинського – артиста, вдягнутого у костюм Нептуну.
Ведучою передачі була актриса драматичного театру Світлана Отченашенко, також участь брали музиканти самодіяльного естрадного оркестру, вокально-інструментальний ансамбль «молоді голоси» та журналист Віктор Грамматіков.
«Прямий ефір» проходив з Палацу культури «Іскра» Жданівського заводу важкого машинобудування. На щастя, частина кінопродукції від маріупольських творців зберіглась у електронній формі в мережі Інтернет. Проте доля носіїв, які зберігалися в Маріуполі – невідома.
За дивним збігом, саме 16 листопада Україна визначає День працівників радіо, телебачення та зв’язку. У цей день, 1924 року, в Харкові вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Таким чином, телевізійники Маріуполя у цей день мають можливість відсвяткувати і загальнодержавне професійне свято, і згадати один з головних рубежів маріупольського телебачення – 16 листопада 1969 року.
Використані відеофрагменти кіножурналу взяті з сайту “Центру міської історії”:
https://uma.lvivcenter.org/uk/videos/46885
https://uma.lvivcenter.org/uk/videos/46886
Відеозаписи для сайту “Центру міської історії” надані КУ “Маріупольський краєзнавчий музей”.
Інформацію про діяльність агітаційних бригад на маріупольських виробництвах радянського періоду надано Музеєм історії ММК ім. Ілліча.