Що таке “Надазов’я” та чому воно заслуговує на використання?
Після ознайомлення з нашим ресурсом та статтями, присвяченими історії та особливостям регіону, у читачів виникають питання пов’язанні з його назвою – Надазов’я. Багато коментарів присвячено саме цьому питанню: «Що таке Надазов’я? Завжди ж було Приазов’я!».
Для розгляду цього питання ми будемо користуватися кількома джерелами, перший з яких – основний – географічна мапа земель, що оточують Азовське море; а другий – значення топоніму «Приазов’я».
Топонім (географічна назва) «Приазов’я» позначає території узбережжя Азовського моря, які його оточують. Географічна мапа дозволяє побачити усі ці території. Згідно цієї точкою зору до складу Приазов’я входять не лише території південної частини Донецької, Запорізької та південно-східної частини Херсонської області – те що у нас звикли називати Приазов’ям, а ще й східна частина Кримського півострову, північне узбережжя Керченського півострову, північна частина Кубані та південно-західна частина Ростовської області.
Ось всі ці території є фактичним Приазов’ям, саме тому, для позначення більш конкретних територій використовуються інші географічні назви: Надазов’я, північне Приазов’я, українське Приазов’я, східний Крим – частина узбережжя Азовського моря, яка знаходиться в адміністративних кордонах України; ₚосійське Приазов’я та північна Кубань – частинна азовського узбережжя в адміністративних кордонах ₚосійської федерації.
Розглянемо варіанти назв української частини азовського узбережжя: Надазов’я, північне Приазов’я, українське Приазов’я та східний Крим. Зрозуміло що така загальна назва регіону не може бути використана для позначення окремих місцевостей цього самого регіону (у нашому випадку – регіон Приазов’я). Саме з цієї причини нам майже невідома назва «східний Крим», кажучи про цю частину України використовують назву географічного об’єкту – Арабатської стрілки (коси).
Коли мова йдеться про континентальне азовське узбережжя України, то його частіше називають Приазов’ям, але знову є «але». Як ми вже до цього з’ясували, Приазов’ям називають велику територію, однією зі складових якої є південні частини трьох українських областей. Для позначення цієї частини азовського узбережжя використовують топонім північне Приазов’я. Він є поширеним, і його назва не викликає зайвих питань😊.
Знаючи цю назву ми знову повертаємось до географічної мапи, яка дозволяє нам окреслити кордони Північного Приазов’я, яке повторює північну лінію узбережжя Азовського моря – від Арабатської стрілки до гирла ріки Дон. Таким чином, назва «північне Приазов’я» включає до складу не лише українські території, а й ₚосійські. Це важливий момент, акцентуємо на ньому свою увагу.
Основна тема статей які розміщуються на цьому ресурсі – історія та культура народів, які проживали та проживають на території Маріуполя та його околиць (сучасний Маріупольський район). Території навколо Маріуполя протягом кількох століть входили до складу наступних адміністративно-територіальних одиниць: Кальміуської паланки, Єкатеринославської губернії та Донецької області. І більшу частину часу існування цих адміністративних одиниць їх східні кордони проходили по річці Кальміус.
Ще століття тому більшість населення була маломобільним, тому досліджуючи особливості історичного та культурного розвитку різних громад в Маріуполі або його околицях потрібно розуміти, що за адміністративними кордонами повіту (який на сході обмежувався Кальміусом), населення та його культура дуже сильно відрізнялись.
Наприклад: румеї, уруми та українці Маріупольщини відрізнялися культурно та історично від населення Області Війська Донського. Область Війська Донського контролювала частину (близько 170 кілометрів в довжину) північного узбережжя Азовського моря від Кальміусу і до Дону. Ця територія відрізнялася не лише іншою назвою: на цій території була інша система адміністративного поділу, інша система самоврядування та культура.
Виходячи з вищезазначеної інформації, виникає наступна проблема: описуючи територію північного Приазов’я нам потрібно відокремити НАШУ частину узбережжя від іншої території північного Приазов’я, яка була заселена представниками іншої національності та культури.
Саме тому і з’являється така назва як Надазов’я – північні території українського узбережжя Азовського моря, які було освоєно та заселено українцями (з елементами інших народів).
Так, на лівому березі Кальміусу також проживали українські селяни, які заснували кілька хуторів, селищ та рибацьких поселень, але вони селилися на тій частині лівобережжя Кальміусу, яка врешті-решт увійшла до складу сучасної України – тому східним кордоном українського Надазов’я виступає східний кордон держави Україна.
ВИСНОВОК: Надазов’я – територія північного узбережжя Азовського моря в межах українських адміністративних кордонів 1991 року.
