Щохвилини мене позбавляють чогось важливого: навіть один зруйнований будинок з тисячі, навіть одне “зрізане” дерево з десятків тисяч, навіть одне життя із сотень тисяч відлунюють в мені пекучим болем.

А чужі руйнують “оптом” – будівлі, красу, долі і життя моїх.

Важко дихати: вогонь, дим, страх…

Чого я боюся? Я знаю, що не помру, скільки б у мене не забрали. Боюся лише за своїх – вони мають врятуватися, щоб з часом зцілити мене.

🖋Щоденник Маріуполя. 3 березня 2022 року

#маріуполь
#щоденник