Італійська, Лівий, Восточний, ДОСААФ, Моряків, Мирний, Бригантина, Грецька, Комсомольский… Не лише я – увесь світ для кожного з моїх звузився до конкретної вулиці, окремого будинка, про який вони відчайдушно намагаються отримати хоч якусь інформацію.
Вони все частіше у підвалах, бо залишається все менше цілих будинків. Їжа і вода стають все більш відчутним дефіцитом.
Немає зброї, яку б за ці лічені дні не застосували проти мене і моїх. Чужі все ближче – я відчуваю їхнє дихання, що насичує мене ненавистю і відчуттям невідворотності ще більших втрат.
Але мої стоять: боронять, допомагають одне одному, виживають і зберігають людське. Я не знаю, що з моєю країною. Але я стою, бо мої ще тут.
🖋️Щоденник Маріуполя. 4 березня 2022 року
#маріуполь
#щоденник
