Це місце у різні періоди своєї історії носило різні імена: Олександрівська площа, площа Свободи, Центральний сквер і, зрештою, Театральний сквер. Проте завжди, із самого початку свого існування воно мало єдине призначення – бути місцем відпочинку жителів і гостей Маріуполя, затишним і квітучим. Театральний сквер було закладено в рамках зведення Марії-Магдалинівського храму у 1897 році, коли Маріуполь почав перетворюватися на місто, що втопало у зелені дерев. У цей період з Франції додому повернувся великий маріуполець Георгій Псалті, який проходив там навчання рослинництву та садівництву. Тож саме він розпочав процес засадження території сучасного Театрального скверу різними породами дерев, які перетворили його на зелену оазу. У самому її серці було споруджено величний фонтан «Пори року». Він мав вигляд великої чаші з центральною скульптурною групою з образів двох хлопчиків, а під чашею розміщувалися фігури чотирьох жінок, які уособлювали собою чотири пори року. Існує думка, що напочатку ХХ століття цей фонтан насичувався водою саме з Водонапірної вежі. На жаль і сам фонтан, і всі його скульптурні елементи були вщент зруйновані вже на другий день окупації Маріуполя німецькими військами.

Театральний сквер вже вкотре змінив свій вигляд, ставши більш сучасним та модерновим, втім, як і напочатку своєї історії, він і сьогодні залишається одним з найулюбленіших місць відпочинку жителів та гостей міста.

Є в історії Театрального скверу і трагічна сторінка, про яку ви можете дізнатися, відвідавши екскурсії маршрутом у супроводі екскурсовода.