Скульптурки не зображають відомі маріупольські постаті, а уособлюють символічні образи.
Цього року буде встановлено шість нових скульптур — козачка Домаха, мамонтеня, коваль, пелікан, кораблик, осетер. Фахівчиня підприємства “м.ЄХАБ” Вікторія Давва, яка працювала над проєктом, каже: “Ідея в тому, щоб створити візуальний образ для символів та фольклорних маркерів Маріуполя, які його не мають, чи мають лише у досить широкому розумінні. Фігурка — як нагадування про подію, легенду чи історичний факт. Перша вибірка з 6-ти скульптур складається з малознайомих для містян символів. Але для людини є більш зручним та зрозумілим сприйняття інформації, коли вона закріплена за візуальним елементом. У нашому проєкті кожна з нових фігурок має свою історію, і саме її ми хотіли донести та залишити у пам`яті маріупольців та гостей міста”.
Козачка Домаха. Існує версія, що в історії нашого міста існувало легендарне козацьке поселення Домаха. На думку одних істориків, це був козацький сторожовий пост, на думку інших, — його коріння сягає в більш глибоке докозацьке минуле. При наявності безлічі версій, існує цікава легенда, як поселення отримало свою назву — від норовливої козачки Домахи, яка змінила перебіг річки Кальміус. І саме цей образ ми вирішили взяти за основу для скульптури.
Мамонтеня. Недавні розкопки підтвердили, що на приазовських землях багато тисячоліть тому водилися стародавні південні слони — нащадки мамонтів. Зараз цей факт не викликає великого інтересу у широкої громадськості, хоча може стати родзинкою з праісторії нашого міста.
Пелікан був зображений на першому гербі і прапорі Маріупольської земської управи. Цей птах — символ самопожертви.
Коваль. На карті Маріуполя 1910 року позначена вулиця Ковальська. Вона півкільцем охоплювала Базарну площу зі східного боку. Мабуть, тут за старих часів місцеві майстрові підковували коней селян, що з’їжджалися на базар. А може бути, умільці з Ковальської підкували і тих коней, які відвезли з Маріупольської поштової станції (вона розташовувалася на Базарній площі) на Кавказ Пушкіна і сім’ю генерала Раєвського. Хто знає)
Кораблик. Маріуполь — місто біля моря, тому логічно, що його символом може стати кораблик. Він уособлює не тільки значення Маріуполя, як важливого портового центру, а й як міста, який завжди на хвилі.
Осетер. На кордоні двох століть, ХІХ і ХХ, в Маріуполі поруч з Базарної площею діяла і Рибна, де торгували рибою. На Рибній площі продавали судаків, в Маріуполі цю рибу називали Сулою, лящів, в’ялених рибців, чехоня, камбалу. Червону рибу — осетрів або севрюгу — купували тільки в живому вигляді. Також колись наше прісноводне, тепле море було багато на різну рибку, починаючи від тюльки і закінчуючи «краснючком». Хамса, бичок, судак, камбала, оселедець, сарган, кілька видів осетрових. Фігурка як раз уособлює в собі багату фауну Азовського моря.
Досвід міні-скульптур не є новим для України. В Києві, наприклад, є чудовий проєкт Юлії Бевзенко “Шукай”.
