Звичаї та обрядові особливості греків Надазов’я. ІІІ частина
У житті сучасної людини обрядовість та дотримання певних звичаїв відіграє велику роль. Навіть в умовах життя у містах, де люди швидше відходять від усталених народних традицій, все одно зберігаються звичаї святкувань релігійних та календарних свят, а також традиції хрестин, вінчань тощо.
Ці звичаї характерні для багатьох народів, тому не дивно, шо у багатонаціональному Надазов’ї також були поширені обряди, які мали певні відмінності від культури основної національної групи – українців.
У цьому дописі мова піде про окремі приклади весільних обрядів, які були характерні для нащадків кримських християн, що були переселені до Надазов’я у кінці XVIII століття.
Обряди та звичаї сімейного циклу надазовських греків досліджені різною мірою. Найбільші роботи присвячені весільному циклу відносяться до авторства О. Ксенофонтова-Петренко та С.І. Маркова. У цих матеріалах досить докладно викладені весільні обряд греків с. Сартана та м. Маріуполя – близьких та одних з найбільших населених пунктів надазовських греків. На їх матеріали спиралися у подальшому і сучасні дослідники духовної культури маріупольських греків, які висвітлювали ступінь стійкості деяких традиційних елементів родинної обрядовості в ХХ-ХХІ столітті та їх трансформацію.
О.Б. Моруженко провела побіжний розгляд традиційної весільної обрядовості на півночі Греції і Надазов’я, в результаті чого виділила ряд загальних рис характерних для населення обох територій: пердача сваху або сватам кільця і вишитої хустки, обряд фарбування нареченої хною, гоління нареченого, роль хрещених батьків у весільному обряді та звичай обдарування. На думку дослідниці, вони дозволяють стверджувати, що основні елементи весільної обрядовості греків Надазов’я склалися ще до того, як греки залишили Грецію та навколишніх землі Середземномор’я, і в основному збереглися протягом кількох століть.
Тим не менш, потрібно зазначити, що майже усі перелічені елементи весільного обряду характерні як греків Греції та Надазов’я, а й для інших народів Україні та Європи, хоча окремі мають певні особливості. Найбільш етнічно специфічними є обряди розпису хною та гоління нареченого. Всі вони відбиті в дослідженні А. Н. Анфертьєва, який обумовлював значний вплив османської культури, що дала відбиток на багато сторін традиційного побуту греків, особливо на півночі Греції – яка була пов’язана з Османською імперією до початку ХХ століття. В свою чергу, ритуал фарбування хною, а також церемоніальне гоління нареченого напередодні весілля характерні для надазовських греків, також описані в багатьох роботах, які були присмачені весільним обрядам кримських татар, окрім цього вони присутні і у весільному обряді турків і греків Кавказу.
В свою чергу О.Б. Моруженко зазначала, що ці обряди на момент дослідження у Надазов’ї вже не зустрічаються, а єдиним джерелом, що розповідають про них, є опис весільного циклу урумів Маріуполя, зроблений С.І.Марковим наприкінці ХІХ ст. Цей момент цікавий тим, що інша гілка надазовських греків – румеї, яких часто ототожнюють з колишніми колись у Криму давніми греками, фарбування нареченої хною не здійснювали, про що зазначав дослідник Кченофонтов-Петренко.
Таким чином, залишається нез’ясованим, яким чином вищеперелічені «давньогрецькі звичаї» не зустрічаються у звичаях румейського весілля, а також чому деякі з них мають так багато спільного з культурою кримських татар та турків.
Нині дослідники вважають, що структура весілля надазовських греків загалом має загальноєвропейські риси. Це підтверджують численні обряди з хлібом, червоне плаття нареченої та інших ритуали, які мають аналогії у шлюбних обрядах балканських народів. Значний вплив на формування обрядів сімейного циклу маріупольських греків справила також культура кримських татар та турків, причому цей процес був обоюдним.
Що не дивно, зважаючи на сусідство цих культур на узбережжі Чорного та Середземного моря, а також на Балканському півостровіта на Кавказі.
